ХИРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xyrъ;

пов’язане ступенем чергування (ŭ : ū) із xvorъ, з якого походить укр. хво́рий;

припускалася також контамінація x(v)or- і xyl- «хилий» (Черных II 340);

р. [хирь] «хвороба», [хи́рый], хире́ть, бр. [хі́ры], хірэ́ць, п. chyrek «хворовита людина», [chyra] «хвороба», нл. chyrny «хворобливий», полаб. chöry, болг. хире́я «хворію», схв. чак. [захире̏т], слн. hírati «хиріти»;

не зовсім ясне;

можливо, похідне утворення від хи́рий «хворий, недужий, недолугий»;

очевидно, утворене від хи́рий «ослаблий, виснажений хворобою, кволий, немічний» (пор. [хі́рлий] «хворий, хворобливий; млявий, сонний») за допомогою частки не-, що виконує тут підсилювальну функцію, як у [не́глуп] «великий дурень» та ін;

фонетично адаптоване запозичення з польської мови;

п. przechera «підступна людина, якій не можна вірити; крутій, шахрай», ст. przechyra «тс.», [przechera] «людина, що любить сперечатися», [przechyra] «тс.» утворено за допомогою префікса prze- «пере-» від іменника chеra «хвороба; вада; хирлява людина», chyra «тс.», пов’язаного з укр. [хи́ря] «нещасний», хи́рий;