ХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хі-хі́ «звуконаслідування, що позначає сміх»
давня редуплікація;
псл. xі-xі імітує сміх, регіт;
пор. також лит. kikånti «хіхікати», двн. kichazzen, kachazzen тощо;
р. болг. хи-хи́, бр. хі-хі́, п. chy-chy, chichi «смішки, хахоньки», ч. chichi, chychy, вл. chichotać, нл. chychotaś, схв. хи, хи, слн. hihi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хіхі́кати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хі-хі́ | білоруська |
| хи-хи́ | болгарська |
| chichotać | верхньолужицька |
| kichazzen | давньоверхньонімецька |
| kikånti «хіхікати» | литовська |
| chychotaś | нижньолужицька |
| chy-chy «смішки, хахоньки» | польська |
| chichi «смішки, хахоньки» | польська |
| xі-xі | праслов’янська |
| хи-хи́ | російська |
| хи | сербохорватська |
| hihi | словенська |
| хи | українська |
| chichi | чеська |
| chychy | чеська |
| також | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України