ХВОРОБУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
утро́ба «внутрішня частина живота тіла людини або тварини; живіт, черево; [нутрощі Нед; (анат.) матка Нед; утроба матері Нед; дитина в зародку Г; пронос Г]»
псл. *ǫtroba;
суфіксальне утворення (суфікс -(о)bа, пор. хворо́ба) від *ǫtro «нутро», що споріднене з дінд. antrám «нутрощі», ántaras «внутрішній», antár «всередині, між», ав. antarа- «внутрішній», вірм. ǝnderk‛ (мн.);
далі пов’язане чергуванням голосних з гр. ἔντερον «нутрощі», дісл. iðrar (мн.) «тс.», двн. untar (нім. unter) «під; між; серед», лат. inter (‹‹enter) «між», interior «внутрішній», що зводяться до основи іє. *en-ter(o)- «внутрішній» від кореня іє. *en- «в; всередині»;
р. болг. м. утро́ба, бр. вантро́ба (з польської), [утро́бы] «нутрощі», [утро́бець] «пронос», др. утроба, п. wątroba «печінка», ч. слц. útroba, вл. wutroba «нутрощі, серце», нл. wutšoba, hutšoba «серце», схв. у̏троба «нутрощі», у̏тробица «печінка», слн. vọ́troba «нутрощі», стсл. ѫтроба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вутроба
о́тріб
«нутрощі»
отрі́бка
«пронос»
отроба́
«тельбухи»
отро́ба
«тс.»
у́трібки
«нутрощі; вид страви»
утро́бний
утро́бно
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| antarа- «внутрішній» | авестійська |
| вантро́ба (з польської) | білоруська |
| утро́бы «нутрощі» | білоруська |
| утро́бець «пронос» | білоруська |
| утро́ба | болгарська |
| wutroba «нутрощі, серце» | верхньолужицька |
| ǝnderk' (мн.) | вірменська |
| ἔντερον «нутрощі» | грецька |
| untar «під; між; серед» (нім. unter) | давньоверхньонімецька |
| antrám «нутрощі» | давньоіндійська |
| ántaras «внутрішній» | давньоіндійська |
| antár «всередині, між» | давньоіндійська |
| iðrar «тс.» (мн.) | давньоісландська |
| утроба | давньоруська |
| *en-ter(o)- «внутрішній» | індоєвропейська |
| inter «між» (‹‹enter) | латинська |
| interior «внутрішній» | латинська |
| утро́ба | македонська |
| wutšoba «серце» | нижньолужицька |
| hutšoba «серце» | нижньолужицька |
| unter | німецька |
| wątroba «печінка» | польська |
| *ǫtroba | праслов’янська |
| *ǫtro «нутро» | праслов’янська |
| у̏троба «нутрощі» | сербохорватська |
| у̏тробица «печінка» | сербохорватська |
| útroba | словацька |
| vọ́troba «нутрощі» | словенська |
| ѫтроба | старослов’янська |
| хворо́ба «нутро» | українська |
| útroba | чеська |
| утро́ба | ? |
хво́рий «який має яку-небудь хворобу, нездужає, нездоровий»
псл. xvorъ / xorъ виводиться з давнішого *su̯oro- (*su̯ero-) «різати, колоти; наривати, гноїтися»;
заміна початкового s › x пояснюється (Черных II 336) впливом псл. xylъ, xylъjü (пор. р. хи́лый);
висловлювалася також думка про можливість зв’язку з іє. коренем *ks-/kes- «різати»: «хворий» – це первісно «каліка, травмована людина» (Мельничук Этимология 1966, 219);
вважалося спорідненим із двн. swëran «ятритися, здуватися, викликати біль», свн. swër «біль, хвороба», н. Schwär(e), Geschwür «болячка», ав. xVara- «рана» (Фасмер IV 232; Bern. I 409; Matzenauer LF 8, 6; Pedersen IF 5, 66; Rozwadowski RSl 2, 105; Эндзелин СБЭ 72; Mikkola Ursl. Gr. I 175; Trautmann 295);
були спроби зводити до іє. *khour- ‹ kheu̯or- (Ильинский ИОРЯС 20/4, 148) або до кореня *gver-, наявного в тох. В kwär «нездужати, хворіти» із заміною первісного g- на х- з табуїстичних міркувань (Machek ESJČ 203);
на думку ряду дослідників, прикметник хо́рий пов’язаний іншим ступенем чергування з хи́ріти, хи́рявий;
р. хво́рый, бр. хво́ры, п. вл. нл. chory, ч. choró, ст. chvoró, слц. choró, полаб. x́örĕ, xüöre «гидкий, бридкий», цсл. хворъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
захво́рювання
хвора́
«хвороба»
хво́рати
хво́рість
хворі́ти
хворлакува́ти
хворлакува́тий
хворлякува́ти
хворлякува́тий
хворо́ба
хворобли́вий
хворови́й
«той, що хворів»
хворови́тий
хворо́та
«хвороба»
хворува́ти
хво́рявий
«хворобливий»
хворя́ка
«хворий»
хо́рий
хоро́ба
(1596, 1627)
хоробли́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| x «рана» | авестійська |
| хво́ры | білоруська |
| chory | верхньолужицька |
| swëran «ятритися, здуватися, викликати біль» | давньоверхньонімецька |
| коренем *ks-/kes- «різати» | індоєвропейська |
| *khour- ‹ kheu̯or- | індоєвропейська |
| chory | нижньолужицька |
| Schwär(e) | німецька |
| x́örĕ «гидкий, бридкий» | полабська |
| xüöre «гидкий, бридкий» | полабська |
| chory | польська |
| xvorъ / xorъ виводиться з давнішого *su̯oro- «різати, колоти; наривати, гноїтися» (*su̯ero-) | праслов’янська |
| xylъ | праслов’янська |
| хво́рый | російська |
| swër «біль, хвороба» | середньоверхньнімецька |
| choró | словацька |
| хворъ | церковнослов’янська |
| choró | чеська |
| xylъjü (пор. р. хи́лый) | ? |
| первісно «каліка, травмована людина» | ? |
| Geschwür «болячка» | ? |
| kwär «нездужати, хворіти» | ? |
| g- | ? |
| хо́рий | ? |
| хи́ріти | ? |
| хи́рявий | ? |
| chvoró | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України