ХАХОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
хохо́л «чуб, пелех»
псл. xoxolъ;
загальновизнаної етимології не має;
припускається зв’язок з čexol, похідним від čexati (варіанта до česati): xoxolъ ‹ *koxolъ (ЭССЯ 8, 54–55);
розглядалося як утворення шляхом редуплікації звуконаслідувального кореня *cho- (Bern. I 392–393; Ильинский ИОРЯС 20/4, 155);
зіставлялося з лтс. cekul(i)s «чуб, пелех», лит. kẽkulas «брила» (Эндзелин СБЭ 126; Фасмер IV 272; Sławski I 73), з дінд. śikhā «тс.», śikh-ara-ḥ «вершина, верхів’я, зеніт» (основа *kok-/kox-/xox-) (Machek ESJČ 202);
зводилося також до іє. *kel- (*kol-/kl̥-) «підноситися, стирчати» (Черных II 353; Pokorny I 544);
припущення про зв’язок з перс. kãkul «кучері», як і з тур. тат. kjakül (Lokotsch 82; Горяев 401) малоймовірне;
р. хохо́л, бр. хахо́л, п. нл. chochoł, ч. chochol, chocholka, слц. chochol, [chochel], вл. сhochoł, полаб. ch’üóch’ol;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хахо́л | білоруська |
| сhochoł | верхньолужицька |
| śikhā «тс.» | давньоіндійська |
| *kel- «підноситися, стирчати» (*kol-/kl̥-)(Черных II 353; Pokorny I 544) | індоєвропейська |
| cekul(i)s «чуб, пелех» | латиська |
| kẽkulas «брила» | литовська |
| chochoł | нижньолужицька |
| kãkul «кучері» | перська |
| ch'üóch'ol | полабська |
| chochoł | польська |
| xoxolъ | праслов’янська |
| хохо́л | російська |
| chochol | словацька |
| kjakül | татарська |
| kjakül | турецька |
| chochel | українська |
| chochol | чеська |
| chocholka | чеська |
| *koxolъ | ? |
| *cho- | ? |
| śikh-ara-ḥ «вершина, верхів’я, зеніт» (основа *kok-/kox-/xox-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України