ХАРЧИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хар-хар «звук для вираження задухи або хрипів при крупі»
звуконаслідувальне утворення, що виникло внаслідок фонетичного оформлення різноманітних хрипів у горлі та легенях людини;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харча́ти
харч «те, що споживають, їдять і п’ють; їстівні припаси, їда»
запозичене з арабської мови через посередництво турецької (тур. harc̦);
ар. ḫarǧ «витрати, пайок, раціон» пов’язане з ḫaraǧa «виходити, виділяти», ḫaraǧ «податок»;
р. [харч], бр. харч, харчы́, др. харчь, п. [charcz], болг. харч «витрати», схв. ха̏рч;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обхарчи́тися
харче́вник
харче́вня
«заїжджий двір; закусочна з дешевими й простими стравами»
харчи́ти
харчі́
харчівни́к
харчі́вня
«харчевня»
харчове́
«гроші за харчування»
харчови́й
харчовни́к
харчува́льний
харчува́ти
харчу́нок
«їжа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ḫarǧ «витрати, пайок, раціон» | арабська |
| харч | білоруська |
| харч «витрати» | болгарська |
| харчь | давньоруська |
| charcz | польська |
| харч | російська |
| рч | сербохорватська |
| харчы́ | українська |
| ḫaraǧa «виходити, виділяти» | ? |
| ḫaraǧ «податок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України