ХАРПАК — ЕТИМОЛОГІЯ
харпа́к «бідняк, злидар»
похідне утворення від ха́рий «гидкий, бридкий» ‹ псл. xarъjü «поганий, старий»;
до словотвору пор. кріпа́к, шарпа́к і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харпа́цтво
харпачи́на
«тс.»
харпа́чити
харпачкува́ти
«жити харпаком»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| xarъjü «поганий, старий» | праслов’янська |
| ха́рий «гидкий, бридкий» | ? |
| кріпа́к | ? |
| шарпа́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України