ХАРКІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ха́ркати «випльовувати, прочищаючи горло; плювати мокротинням»
псл. xarkati, похідне утворення від вигуку xr-r-, який імітує характерні хрипи гортані;
інший ступінь вокалізму в дієслові хо́ркати;
р. ха́ркать, бр. ха́ркаць, п. charkać, charczeć, ч. chrkati, chrčat', chrčeti, слц. chrcat', вл. korčeć, нл. charchaś, charcaś, болг. хра́чам, схв. хра́кати, хр́кати, слн. hŕkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харк
харка́тий
харка́ч
харкачки́
«плювки»
ха́ркіт
харкота́ти
харкоти́на
харкоти́ння
харкоті́ти
харкотови́нє
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ха́ркаць | білоруська |
хра́чам | болгарська |
korčeć | верхньолужицька |
charchaś | нижньолужицька |
charcaś | нижньолужицька |
charkać | польська |
charczeć | польська |
xarkati | праслов’янська |
ха́ркать | російська |
хра́кати | сербохорватська |
chrcat' | словацька |
hŕkati | словенська |
хр́кати | українська |
chrkati | чеська |
chrčat' | чеська |
chrčeti | чеська |
xr-r- | ? |
хо́ркати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України