ХАРКОТИННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ха́ркати «випльовувати, прочищаючи горло; плювати мокротинням»
псл. xarkati, похідне утворення від вигуку xr-r-, який імітує характерні хрипи гортані;
інший ступінь вокалізму в дієслові хо́ркати;
р. ха́ркать, бр. ха́ркаць, п. charkać, charczeć, ч. chrkati, chrčat', chrčeti, слц. chrcat', вл. korčeć, нл. charchaś, charcaś, болг. хра́чам, схв. хра́кати, хр́кати, слн. hŕkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
харк
харка́тий
харка́ч
харкачки́
«плювки»
ха́ркіт
харкота́ти
харкоти́на
харкоти́ння
харкоті́ти
харкотови́нє
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ха́ркаць | білоруська |
| хра́чам | болгарська |
| korčeć | верхньолужицька |
| charchaś | нижньолужицька |
| charcaś | нижньолужицька |
| charkać | польська |
| charczeć | польська |
| xarkati | праслов’янська |
| ха́ркать | російська |
| хра́кати | сербохорватська |
| chrcat' | словацька |
| hŕkati | словенська |
| хр́кати | українська |
| chrkati | чеська |
| chrčat' | чеська |
| chrčeti | чеська |
| xr-r- | ? |
| хо́ркати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України