ФІҐЛІ-МІҐЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
фі́ґлі-мі́ґлі
запозичення з польської мови;
п. figle-migle «фіґлі» є римованим сполученням такого ж типу, як і [fig-mig, figi-migi, fiku-miku] «тс.», укр. хви́ґи-ми́ґи;
р. фи́гли-ми́гли, бр. фі́глі-мі́глі;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фі́глі-мі́глі | білоруська |
figle-migle «фіґлі» | польська |
fig-mig «тс.» | польська |
figi-migi «тс.» | польська |
fiku-miku «тс.» | польська |
фи́гли-ми́гли | російська |
хви́ґи-ми́ґи | українська |
хви́ґи-ми́ґи «фіги та інші бакалійні ласощі»
парне тавтологічне утворення за зразком тюркських мов, про що свідчить м на початку другого компонента;
пор. українські слова, утворені за цим зразком: пу́ндики-му́ндики, сі́чень-мі́чень тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фи́ги-ми́ги
фи́ґи-ми́ґи
фі́ґлі-мі́ґлі
хви́ги-ми́ги
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
українські | ? |
пу́ндики-му́ндики | ? |
сі́чень-мі́чень | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України