ФІҐЛІ-МІҐЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

фі́ґлі-мі́ґлі

запозичення з польської мови;
п. figle-migle «фіґлі» є римованим сполученням такого ж типу, як і [fig-mig, figi-migi, fiku-miku] «тс.», укр. хви́ґи-ми́ґи;
р. фи́гли-ми́гли, бр. фі́глі-мі́глі;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фі́глі-мі́глі білоруська
figle-migle «фіґлі» польська
fig-mig «тс.» польська
figi-migi «тс.» польська
fiku-miku «тс.» польська
фи́гли-ми́гли російська
хви́ґи-ми́ґи українська

хви́ґи-ми́ґи «фіги та інші бакалійні ласощі»

парне тавтологічне утворення за зразком тюркських мов, про що свідчить м на початку другого компонента;
пор. українські слова, утворені за цим зразком: пу́ндики-му́ндики, сі́чень-мі́чень тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фи́ги-ми́ги
фи́ґи-ми́ґи
фі́ґлі-мі́ґлі
хви́ги-ми́ги
Етимологічні відповідники

Слово Мова
українські ?
пу́ндики-му́ндики ?
сі́чень-мі́чень ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України