ФІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
фіть «вигук, що імітує свист»
звуконаслідувальне утворення, що імітує свист, швидкий рух предметів у повітрі тощо;
р. фить, бр. фіць, п. fit!, слц. fit’;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фі́тик
«кропив’янка, Sylvia fitis»
(орн.)
фі́тчик
«вівчарик, Phylloscopuss trochilus L.»
(орн.)
фі́тькало
«болотяна черепаха»
фі́тькати
фі́тькатися
«вештатися, віятися»
фітьфолю́кати
«кричати, як перепел»
фітю́-фітю́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фіць | білоруська |
| fit! | польська |
| фить | російська |
| fit' | словацька |
фі́тька «кисіль, рідка каша»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, пов’язане із звуконаслідувальним фіть (рідку кашу можна хлистати);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фіть (рідку кашу можна хлистати) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України