ФУРФАНТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
фурфа́нтя «лахміття, ганчір’я»
семантично видозмінене запозичення з італійської мови;
іт. furfante «негідник, шахрай» пов’язане з furfare «красти, шахраювати», що є складним словом, утвореним з fur- «злодій» (заст. furo «красти»), похідного від лат. fūr «злодій», та дієслова fare «робити» від лат. facere «чинити», спорідненого з псл. děti «класти», укр. ді́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| furfante «негідник, шахрай» | італійська |
| furfare «красти, шахраювати» | італійська |
| fūr «злодій» | латинська |
| fare «робити» | латинська |
| facere «чинити» | латинська |
| děti «класти» | праслов’янська |
| ді́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України