ФУНДАМЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

фунда́мент «підземна (підводна) кам’яна або бетонна основа споруди (будинку); [система печей у хаті разом із припічком Ме]»

запозичене з латинської мови, можливо, через польське посередництво (Фасмер IV 210; Richhardt 49);
лат. fundāmentum «фундамент» пов’язане з fundus «основа, дно»;
р. бр. фунда́мент, п. ч. слц. вл. fundament, болг. м. фундаме́нт, схв. фу́ндамен(а)т, слн. fundamѐnt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фадама́нтє «місце, на якому стояла хата»
фуда́мент
фундамента́льний
фунда́ментний
фундаментува́ти
фундаментъ (XVII ст.)
худа́мент
хунда́мент
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фунда́мент білоруська
фундаме́нт болгарська
fundament верхньолужицька
fundāmentum «фундамент» латинська
fundus «основа, дно» латинська
фундаме́нт македонська
fundament польська
фунда́мент російська
фу́ндамен (а)т сербохорватська
fundament словацька
fundamѐnt словенська
fundament чеська

фун «зруб»

не зовсім ясне;
можливо, усічений варіант слова фунда́мент (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фунда́мент українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України