ФРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ци́фра «символ, що позначає число»

запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Ziffer «тс.» походить із слат. cifra (фр. ст. cifre) «тс.», яке зводиться до ар. ṣifr «порожній; нуль», що є калькою дінд. śūnyáḥ «тс.»;
р. болг. м. ци́фра, п. cyfra, ч. слц. cifra, схв. ци̏фра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ци́фира «цифри»
ци́фір «тс.»
цифра́ція
цифро́вий
цифрува́ти «позначати цифрами»
ци́хвіра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ṣifr «порожній; нуль» арабська
ци́фра болгарська
śūnyáḥ «тс.» давньоіндійська
ци́фра македонська
Ziffer «тс.» німецька
cyfra польська
ци́фра російська
фра сербохорватська
cifra «тс.» (фр. ст. cifre) середньолатинська
cifra словацька
cifra чеська

ци́фра «вензелі з нашитих шнурків на верхньому одязі»

запозичення з угорської мови;
уг. cifra «оздоблений; строкатий» пов’язане з слат. cifra «нуль» (ідеться, очевидно, про його графічне зображення);
слц. [cifra] «оздоба, прикраса», cifrovat’ «оздоблювати», схв. ци̏фра «коштовності»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цифрува́ти «розшивати одяг вензелями з шнурків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фра «коштовності» сербохорватська
cifra «нуль» (ідеться, очевидно, про його графічне зображення) середньолатинська
cifra «оздоба, прикраса»«оздоблювати» словацька
cifrovat' «оздоба, прикраса»«оздоблювати» словацька
cifra «оздоблений; строкатий» угорська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України