ФОРТУНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
форту́на «доля, щасливий випадок»
запозичене з латинської мови (можливо, через посередництво польської);
лат. Fortūna «богиня щастя й долі» пов’язане з fortūna «доля, випадок», утвореним від fors (род. в. fortis) «доля, випадковість, несподіванка», яке зводиться до ferо «несу; одержую; піднімаю», спорідненого з дінд. bhárati «несе», bhárman «ноша, вантаж», ав. baraiti «несе», гр. φέρω «несу, ношу», гот. baíran «брати, нести», псл. bьrati, berǫ, укр. бра́ти;
р. болг. форту́на, бр. фарту́на, п. ч. fortuna, слц. слн. fortúna, м. фортуна «буря, шторм», схв. фо̀ртӯна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фортуна
(XVII ст.)
фортуни́на
форту́нити
форту́нка
форту́нне
«щасливо»
(XVII ст.)
форту́нный
(XVI ст.)
хворту́на
хорту́на
хорту́нити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baraiti «несе» | авестійська |
| фарту́на | білоруська |
| форту́на | болгарська |
| baíran «брати, нести» | готська |
| φέρω «несу, ношу» | грецька |
| bhárati «несе» | давньоіндійська |
| bhárman «ноша, вантаж» | давньоіндійська |
| Fortūna «богиня щастя й долі» | латинська |
| fortūna «доля, випадок» | латинська |
| fors «доля, випадковість, несподіванка» | латинська |
| ferо «несу; одержую; піднімаю» | латинська |
| фортуна «буря, шторм» | македонська |
| fortuna | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| berǫ | праслов’янська |
| форту́на | російська |
| на «тс.» | сербохорватська |
| fortúna | словацька |
| fortúna | словенська |
| бра́ти | українська |
| fortuna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України