ФОНТАН — ЕТИМОЛОГІЯ

фонта́н «водограй»

запозичення з італійської мови;
іт. fontana «джерело, фонтан» походить від пізньолат. і слат. fontāna «тс.», утвореного від лат. fōns (род. в. fоntis) «джерело», що зіставляється з дінд. dhanáyati «жене, біжить», dhánvati «тече, біжить»;
зв’язки з гр. ϑίς «дюна» і н. Düne «дюна» (див. Boisacq 346) сумнівні;
р. болг. фонта́н, бр. фанта́н, п. fontanna, ч. fontan, fontána, слц. слн. fontána, вл. fontana, м. фонта́н, фонта́на, схв. фо̀нтана;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фонта́л
фонта́на
фонтанува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фанта́н білоруська
фонта́н болгарська
fontana верхньолужицька
ϑίς «дюна» грецька
dhanáyati «жене, біжить» давньоіндійська
dhánvati «тече, біжить» давньоіндійська
fontana «джерело, фонтан» італійська
fōns «джерело» (род. в. fоntis) латинська
фонта́н македонська
фонта́на македонська
Düne «дюна» (див. Boisacq 346) німецька
fontanna польська
фонта́н російська
фо̀нтана сербохорватська
fontāna «тс.» середньолатинська
fontána словацька
fontána словенська
fontan чеська
fontána чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України