ФАСОН — ЕТИМОЛОГІЯ

фасо́н

запозичення з французької мови;
фр. fac̦on походить від лат. factio (зн. в. factiōnem) «дія», пов’язаного з facio «роблю»;
р. бр. болг. фасо́н, п. fason, ч. слц. fazóna, м. фазон, схв. фасон, фазон, слн. fasóna;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фасо́нистий
фасо́нити
фасо́нка (спец.)
фасо́нний
фасо́нник (спец.)
фасонува́ти «формувати, обробляти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фасо́н білоруська
фасо́н болгарська
factio «дія» (зн. в. factiōnem) латинська
facio «роблю» латинська
фазон македонська
fason польська
фасо́н російська
фасон сербохорватська
фазон сербохорватська
fazóna словацька
fasóna словенська
fac̦on французька
fazóna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України