ФАНТАСТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
фанта́зія
запозичення з латинської мови;
лат. phantasia «уява, ідея, думка; видимість, ілюзія» походить від гр. φαντασία «уява, уявлення», пов’язаного з φαντάζω «роблю видимим, з’являюся», φαίνω «роблю (стаю) видимим», спорідненими з дінд. bhā́ti «сяє», дірл. bān «білий», тох. А pañi, тох. B peñiyo «пишність, розкіш»;
р. болг. фанта́зия, бр. фанта́зія (з 1595), п. fantazja (з 1535), ч. fantazie, fantasie, слц. fantázia, вл. нл. fantazija, м. фантазиjа, схв. фа̀нтāзиjа, слн. fantazíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фантазе́р
фантазі́
(невідм. прикметник з фр.)
фантазі́йний
фантазува́ти
фанта́ст
фанта́стика
фантасти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фанта́зія (з 1595) | білоруська |
| фанта́зия | болгарська |
| fantazija | верхньолужицька |
| φαντασία «уява, уявлення» | грецька |
| φαντάζω «роблю видимим, з’являюся» | грецька |
| φαίνω «роблю (стаю) видимим» | грецька |
| bhā́ti «сяє» | давньоіндійська |
| bān «білий» | давньоірландська |
| phantasia «уява, ідея, думка; видимість, ілюзія» | латинська |
| фантазиjа | македонська |
| fantazija | нижньолужицька |
| fantazja (з 1535) | польська |
| фанта́зия | російська |
| фа̀нтāзиjа | сербохорватська |
| fantázia | словацька |
| fantazíja | словенська |
| pañi | тохарська А |
| peñiyo «пишність, розкіш» | тохарська В |
| fantazie | чеська |
| fantasie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України