ФАЛАТТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
фа́ла́т «шматок, клапоть»
запозичення з угорської мови;
уг. falat «шматок» споріднене з манс. пул, хант. pulem, фін. pala, саам. buola «тс.», нен. пале(сь) «проковтнути», що продовжують урал. *pala(-) «шматок; жадібно їсти»;
п. [fałat] «шматок», слц. [falat, falatek], схв. [falat], слн. [falа̀t] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фала́та
«тс.»
фала́та́ти
«розривати на шматки; дерти одяг»
фалатну́ти
фала́то́к
«шматочок»
фала́ття
«клоччя, лахміття, дрантя»
фала́шка
«шматок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пул | мансійська |
пале(сь) «проковтнути» | ненецька |
fałat «шматок» | польська |
buola «тс.» | саамська |
falat | сербохорватська |
falat | словацька |
falatek | словацька |
falа̀t «тс.» | словенська |
falat «шматок» | угорська |
*pala(-) «шматок; жадібно їсти» | уральські |
pala | фінська |
pulem | хантийська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України