УЩУХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ущуха́ти «затихати, замовкати, припинятися»
не зовсім ясне;
зіставляється з р. щук «шум», п. szczęk «звук, стук», с.-цсл. штукъ, штучати «шуміти» і далі з р. стук;
значення «затихати» пояснюється приєднанням до основи, що означає «шум», заперечного префікса у- (Преобр. II 407, II, вып. последний 120, проти Фасмер ІV 510) (пор., однак, укр. уга́в);
р. ущу́кнуть «затихнути», щу́кнуть, бр. [ушчука́ць] «замовкати, переставати; затихати», [ушчу́кці] «перестати, замовкнути», [шчука́ць] «переставати; затихати», [шчу́кнуць] «переставати говорити або шуміти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вщуха́ти
вщу́хлий
вщу́хнути
прищуха́ти
прищу́хлий
ущу́хлий
ущу́хнути
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ушчука́ць «замовкати, переставати; затихати» | білоруська |
ушчу́кці «перестати, замовкнути» | білоруська |
шчука́ць «переставати; затихати» | білоруська |
шчу́кнуць «переставати говорити або шуміти» | білоруська |
szczęk «звук, стук» | польська |
щук «шум» | російська |
стук | російська |
ущу́кнуть «затихнути» | російська |
щу́кнуть | російська |
штукъ | сербо-церковнослов’янська |
штучати «шуміти» | сербо-церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України