УШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
уш (вигук для відгону курей, «киш!»)
звуконаслідувальні утворення, можливо, пов’язані з киш «тс.»;
ч. uš, huš, вл. нл. huš!;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а уш
«тс.»
ау́ш
у́ша
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| huš! | верхньолужицька |
| huš! | нижньолужицька |
| киш «тс.» | українська |
| uš | чеська |
| huš | чеська |
уш «назва військової людини, що часто вживає слово уж» (заст.)
результат субстантивізації частки р. уж з оглушенням приголосного відповідно до російської вимови;
пор. аналогічні укр. [лем] «але; тільки, лише; от, же, ж» і ле́мко «представник етнографічної групи українців (у Карпатах)», які часто вживають слово лем;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уш-ужч
«тс.»
у́шкати
«гово-рити р. уж, псуючи цим українську мову»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уж | російська |
| лем «але; тільки, лише; от, же, ж» | українська |
| ле́мко «представник етнографічної групи українців (у Карпатах)» | українська |
| лем | українська |
во́ша́
псл. ѵъšь;
споріднене з лит. [vievesà] (‹*veivesa) «пташина воша», usnìs «будяк», лтс. usne «тс.», гот. frawisan «пожирати, поїдати», алб. usht «колос», дінд. vas- «їсти»;
іе. *us-i-s зіставляється ще з герм. lūs, нвн. Laus (Schulze Kl. Schr. 59; Machek ESJČ 685–686), а також з лит. ute «воша», лтс. uts «тс.» від основи *uts-is (Преобр. І 99–100; Holub–Kop. 413);
інші, менш імовірні точки зору подано у Фасмера;
р. вошь, бр. вош, др. въшь, вошь, п. wesz, ч. veš, слц. voš, вл. woš, нл. woš, weš, полаб. vås, болг. въ́шка, м. вошка, схв. вȁш, уш, вȁшка, слн. úš, стсл. въшь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вош
вошва́
воши́вець
воши́вий
воши́віти
вошко́вий
вошове́ць
вуш
вуша́ль
вуши́вець
вуши́вий
вши́ця
«попелиця, Aphis brassicae»
уш
уші́ль
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| usht «колос» | албанська |
| вош | білоруська |
| въ́шка | болгарська |
| woš | верхньолужицька |
| lūs | германські |
| frawisan «пожирати, поїдати» | готська |
| vas- «їсти» | давньоіндійська |
| въшь | давньоруська |
| usne «тс.» | латиська |
| uts «тс.» | латиська |
| vievesà «пташина воша» (‹*veivesa) | литовська |
| ute «воша» | литовська |
| вошка | македонська |
| woš | нижньолужицька |
| weš | нижньолужицька |
| Laus | нововерхньонімецька |
| vås | полабська |
| wesz | польська |
| ѵъšь | праслов’янська |
| вошь | російська |
| вȁш | сербохорватська |
| voš | словацька |
| úš | словенська |
| въшь | старослов’янська |
| вошь | українська |
| уш | українська |
| вȁшка | українська |
| veš | чеська |
| usnìs «будяк» | ? |
| *us-i-s | ? |
| *uts-is | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України