УЧАР — ЕТИМОЛОГІЯ

результат видозміни форми [увця́] Г, ВеУг, що є фонетичним варіантом слова вівця́ (див.);

очевидно, фонетичний варіант слова [ушку́й], яке вважається давнім запозиченням у російську мову з фіно-угорських, пор. вепс. ст. *uškoi̯ «невеликий човен», фін. ст. wisko «тс.», ест. huisk «тс.»;

указувалося також на зв’язок з р. шкут «вантажне річкове судно» (Горяев 390, проти Фасмер IV 181);

для р. ушку́й, ушко́л припускається тюркське походження, пор. кирг. учкул «здатний швидко літати», учкур «тс.», узб. учар «тс.», чаг. учур «тс.», учан «велике судно»;

р. ушку́й «вид річкового судна», ушко́л, у́шкой «тс.», ушку́йник «річковий розбійник», др. ушкуи «вид судна», ушкуиникъ, ушкуиници «ті, що плавають на ушкуях; вільні люди новгородські», ушкулъ «вид судна», ускуи, скуи «тс.»;