УТЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ву́тлий «слабкий; благенький»
псл. *ǫtъlъ;
очевидно, утворене з префікса ǫ із значенням позбавлення (як у р. y-ро́д) і основи іменника tьlo «грунт, дно»;
в такому разі первісне значення – «бездонний, з поганим дном»;
другий компонент тлумачиться й інакше – як пов’язаний з дієсловом tьlěti «тліти, гнити» (Горяев 389; Machek ESJČ 672; Brückner 605);
зіставляється також (Groše Slavistična revija (5-7, 1954, 124) з хет. ḫanteššar (ḫatteššar) «діра»;
р. у́тлый, др. утьлыи «дірявий», п. wątły «слабкий», ч. útlý «тонкий, ніжний», слц. útly «тс.», вл. wutły «стомлений, слабкий, голодний», схв. утао «порожній; дірявий», слн. vǫtel «порожній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
утли́й
«поганий»
у́тлий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wutły «стомлений, слабкий, голодний» | верхньолужицька |
| утьлыи «дірявий» | давньоруська |
| wątły «слабкий» | польська |
| *ǫtъlъ | праслов’янська |
| у́тлый | російська |
| утао «порожній; дірявий» | сербохорватська |
| útly «тс.» | словацька |
| vǫtel «порожній» | словенська |
| ḫanteššar «діра» (ḫatteššar) | хетська |
| útlý «тонкий, ніжний» | чеська |
| tьlo «грунт, дно» | ? |
| tьlěti «тліти, гнити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України