УТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ву́тка «качка»
псл. *сty;
споріднене з лит. ántis «качка», прус. antis «тс.», дінд. ātíḥ «водяний птах», ос. асс, двн. anut «качка», лат. anas, гр. νῆσσα, беот. νᾶσσα, атт. νῆττα;
іє. *anət«тс.»;
р. у́тка, бр. ву́тка, др. уты, нл. husica, схв. утва, слн. ótva;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вудиня́
вута́к
«качур»
ву́тва
вутеня́
ву́тінка
вуть-вуть
(вигук для підкликання качок)
ву́тюхна
вутя́
ву́тячий
у́тва
утеня́
ути́ня
у́ти́ця
у́тінка
у́тка
«тс.»
утя́тина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| νῆττα | аттічний |
| ву́тка | білоруська |
| νῆσσα | грецька |
| anut «качка» | давньоверхньонімецька |
| ātíḥ «водяний птах» | давньоіндійська |
| уты | давньоруська |
| anas | латинська |
| ántis «качка» | литовська |
| husica | нижньолужицька |
| асс | осетинська |
| antis «тс.» | прусська |
| у́тка | російська |
| утва | сербохорватська |
| ótva | словенська |
| *сty | ? |
| νᾶσσα | ? |
| *anət «тс.» | ? |
текти́
псл. *tekti «текти», споріднене з лит. tekėˊti «текти, бігти», tėkmė˜ «течія, потік», ìš-taka «витік», лтс. tecēt «текти, бігти», дінд. tákti, tákati «поспішає», taktáḥ «який поспішає», ав. tačaiti «біжить, тече», taxti- «витікання», ірл. techim «тікаю, біжу», алб. ndjek «переслідую, жену», гот. þius «слуга», тох. B cake «річка»;
іє. *tek- «бігти»;
р. течь, бр. цячы́, др. тєчи, п. ciec, ч. téci, слц. tiect’, вл. ćec, нл. śac, полаб. tiče, болг. тека́, м. тече, схв. тѐћи, слн. têči, стсл. тешти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́тік
витіка́ти
ві́дтік
затіка́ти
за́тіч
«хвороба горла»
за́то́ка
«бухта; [слизький схил, куди сповзають сани]»
за́токи
«убік, на слизький схил»
затоко́во
«затокоподібно»
зато́чина
«річкова затока»
на́тік
не́теч
«стояча вода»
нете́ча
«стояча вода; [болото; негода Бі]»
нете́чина
«тс.»
о́бтік
«острів, невелика частина землі, тимчасово оточена водою»
обтіка́ти
обтічни́й
обті́чник
(тех.)
оті́к
«гній (з нариву)»
ото́ка
«жир на свинячих кишках»
ото́чини
«тс.»
па́тьо́к
переті́к
перетіка́ти
пере́тічок
«струмок, потік»
перето́ка
«протока»
переточка
«протока, яка влітку висихає»
підте́клий
підтіка́ти
підтьо́к
поті́к
пото́чи́на
«струмок; видолинок»
пото́чний
потьо́к
потьо́к
прито́к
прито́ка
проті́к
протіка́ти
проті́чний
проті́чок
«струмочок»
прото́к
«протік»
прото́ка
прото́чина
прото́чний
ро́зтич
«роздріб»
ро́зтік
«місце роздвоєння основного русла річки; [острів серед річки; канавка, стік для нечистот Нед]»
розтіка́тися
ро́зтіч
«тс.»
ро́зті́чка
«невелика поперечна долина»
розто́ка
розто́ком
«униз нарізно»
розто́чина
«тс.»
розточи́стий
«віялоподібно розширений»
розто́чний
«зайвий; багатий»
(розто́шний)] Нед
розто́ччя
«водорозділ»
сте́клий
стік
стіка́ти
стічни́й
сті́чно
«спритно»
сток
«витік, гирло річки; потік, течія»
сто́ко́ви́й
«стічний СУМ, Куз; [східний Нед]»
стоко́вище
«басейн річки»
текли́на
«рідина»
текли́ця
«зарослий ручай, дуже малий ручай»
те́княва
«теча»
теку́чий
теку́чка
«дрібні, повсякденні справи; [нафта, гас Шейк]»
теч
«теча; рідина»
те́ча
те́чва
«течія»
течея́
«потік»
течи́
«текти»
те́чиво
«рідина»
течі́й
«струмок»
течія́
течки́й
тє́чки
«рукава коло коша в млині, якими іде мука»
тіч
«теча Нед; відстань між цівками (у млині)»
у́ті́к
«гній у нариві Нед; сукровиця»
уто́к
«удар, наступ, атака»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tačaiti «біжить, тече» | авестійська |
| taxti- «витікання» | авестійська |
| ndjek «переслідую, жену» | албанська |
| цячы́ | білоруська |
| тека́ | болгарська |
| ćec | верхньолужицька |
| þius «слуга» | готська |
| tákti | давньоіндійська |
| tákati «поспішає» | давньоіндійська |
| taktáḥ «який поспішає» | давньоіндійська |
| тєчи | давньоруська |
| *tek- «бігти» | індоєвропейська |
| techim «тікаю, біжу» | ірландська |
| tecēt «текти, бігти» | латиська |
| tekėˊti «текти, бігти» | литовська |
| tėkmė˜ «течія, потік» | литовська |
| ìš-taka «витік» | литовська |
| тече | македонська |
| śac | нижньолужицька |
| tiče | полабська |
| ciec | польська |
| *tekti «текти» | праслов’янська |
| течь | російська |
| тѐћи | сербохорватська |
| tiect' | словацька |
| têči | словенська |
| тешти | старослов’янська |
| téci | чеська |
| B cake «річка» | ? |
тка́ти
псл. tъkati «ткати», пов’язане з tykati «тикати», *tъknǫti «ткнути»;
пов’язується також з гр. τεύχω «будую; виготовляю, роблю», іє. *teukh- (Mаchek ESJČ 644) або з псл. tesati «тесати», іє. *teks- (Горяев 368; Holub–Kop. 383–385; Skok III 477);
споріднене з лтс. tukstêt «стукати», taucêt «товкти в ступі», двн. dūhen «придавлювати», дангл. ðýn, ðýan «давити, тиснути, штовхати», дірл. toll «порожнистий», гр. τύϰος «каменотесний молот», τυϰίζω «обтісую, тешу»;
р. ткать, бр. ткаць, др. тъкати, п. вл. tkać, ч. tkát, слц. tkat’, нл. tkaś, полаб. tåkăt, болг. тъка́, м. ткае, схв. тка̏ти, слн. tkáti, стсл. тъкати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дотика́ннє
«кінець полотна»
доти́кач
дотка́ннє́
«тс.»
натика́ний
«з витканими узорами»
(про тканини)
нетка́ха
«яка не вміє або лінується ткати»
пере́тик
«рід жіночого одягу Нед; жіночий одяг, прикрашений поперечними узорами Куз»
перетика́ти
«ткати по основі візерунком»
пере́тканий
пітка́ння
«утік»
поти́ка́нь
поти́каня́
потка́ння́
«тс.»
притика́ти
«приткати, виткати ще деяку кількість»
тка́льня
«текстильна фабрика»
тка́ля
тка́ник
«коноплі»
ткани́на
тканиця
«тканина»
тка́ниця
«тканка, сітка для ловлення дрібної риби Нед; ткацький верстат»
тка́нка
«тканина; сітка для ловлення дрібної риби; жіночий головний убір; [одяг з тканки Шейк, Нед; саморобне рідке рядно Мо]»
ткання́
ткань
тка́ха
тка́цтво
ткач
ткаче́нко
ткачі́вна
ткачува́ти
«бути ткачем, займатися ткацтвом»
ткачу́к
тчити
«ткати»
уті́к
уто́к
уто́чина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ткаць | білоруська |
| тъка́ | болгарська |
| tkać | верхньолужицька |
| τεύχω «будую; виготовляю, роблю» | грецька |
| τύϰος «каменотесний молот» | грецька |
| τυϰίζω «обтісую, тешу» | грецька |
| ðýn | давньоанглійська |
| ðýan «давити, тиснути, штовхати» | давньоанглійська |
| dūhen «придавлювати» | давньоверхньонімецька |
| toll «порожнистий» | давньоірландська |
| тъкати | давньоруська |
| *teukh- | індоєвропейська |
| *teks- | індоєвропейська |
| tukstêt «стукати» | латиська |
| taucêt «товкти в ступі» | латиська |
| ткае | македонська |
| tkaś | нижньолужицька |
| tåkăt | полабська |
| tkać | польська |
| tъkati «ткати» | праслов’янська |
| tykati «тикати» | праслов’янська |
| *tъknǫti «ткнути» | праслов’янська |
| tesati «тесати» | праслов’янська |
| ткать | російська |
| тка̏ти | сербохорватська |
| tkat' | словацька |
| tkáti | словенська |
| тъкати | старослов’янська |
| tkát | чеська |
у- (непродуктивний приіменний префікс, що виступає в [убо́рок] «невеликий лісок біля великого лісу» Ч, [ува́л] «підвищене місце з рослинністю, яке переходить у рівнину» Ч, [уго́рок] «пагорб» Ч та ін. і має основне значення «зменшення, відокремлення, знаходження поряд», а також як початкове у- (ву-)
псл. *ǫ-, *on- (перед голосними);
пов’язане з ав. ana «на, через», гот. ana «на», гр. ἀνά «на; вгору; уздовж», лат. an-(hēlō);
зіставляється також із прус. en «в», лит. į˜ [in], лтс. ìe-, двн. н. in, лат. in (en), гр. ἐν;
іє. *an-, *on-, *en-, *n̥-;
р. у- (уво́з, удо́л «низина», уто́к, у́тлый), бр. у- (уто́к), др. оу-, у- (оувозъ, удоль «долина; яма»), р.-цсл. ѫ- (ѫчьрмьнъ «червонуватий»), п. wą- (wądoł «вузька заглибина», wątły «слабкий»), ч. слц. ú- (úvoz; ч. útlý, слц. útly), вл. wu- (wutły «стомлений; слабкий»), болг. въ- (въ́тък «уток»), схв. у- (у̀долина, у̀до̄е «гірська долина»), слн. vo- (votel), стсл. ѫ- (ѭ-) (ѫтьлыи, ѭродъ);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ana «на, через» | авестійська |
| у- (уто́к) | білоруська |
| уто́к | білоруська |
| въ- (въ́тък «уток») | болгарська |
| въ́тък | болгарська |
| wu- (wutły «стомлений; слабкий») | верхньолужицька |
| ana «на» | готська |
| ἀνά «на; вгору; уздовж» | грецька |
| ἐν | грецька |
| in | давньоверхньонімецька |
| оу- | давньоруська |
| у- (оувозъ, удоль «долина; яма») | давньоруська |
| оувозъ | давньоруська |
| удоль | давньоруська |
| *an- | індоєвропейська |
| *on- | індоєвропейська |
| *en- | індоєвропейська |
| *n̥- | індоєвропейська |
| an-(hēlō) | латинська |
| in (en) | латинська |
| ìe- | латиська |
| į˜ | литовська |
| in | німецька |
| wą- (wądoł «вузька заглибина», wątły «слабкий») | польська |
| wądoł «вузька заглибина» | польська |
| wątły «слабкий» | польська |
| *ǫ- | праслов’янська |
| *on- (перед голосними) | праслов’янська |
| en «в» | прусська |
| у- (уво́з, удо́л «низина», уто́к, у́тлый) | російська |
| уво́з | російська |
| удо́л «низина» | російська |
| уто́к | російська |
| у́тлый | російська |
| ѫ- (ѫчьрмьнъ «червонуватий») | русько-церковнослов’янська |
| ѫчьрмьнъ «червонуватий» | русько-церковнослов’янська |
| у- (у̀долина, у̀до̄е «гірська долина») | сербохорватська |
| у̀долина | сербохорватська |
| ú- (úvoz; ч. útlý, слц. útly) | словацька |
| útly | словацька |
| vo- (votel) | словенська |
| votel | словенська |
| ѫ- (ѭ-)(ѫтьлыи, ѭродъ) | старослов’янська |
| ѫтьлыи | старослов’янська |
| ѭродъ | старослов’янська |
| ú- (úvoz; ч. útlý, слц. útly) | чеська |
| útlý | чеська |
| у̀до̄ле | ? |
уті́к «поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою)» (текст.)
псл. ǫtъkъ;
префіксальне утворення з *ǫ-, якому відповідає укр. у-, і дієслівної основи -tъkъ, з якою пов’язане укр. тка́ти;
р. уто́к, бр. уто́к, [вуто́к], др. утъкъ, п. utok, wątek, ч. útek, слц. útok, вл. wutk, нл. hutk, болг. въ́тък, слн. vótek, цсл. ѫтъкъ «ткацька основа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уто́к
«тс.»
уто́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уто́к | білоруська |
| вуто́к | білоруська |
| въ́тък | болгарська |
| wutk | верхньолужицька |
| утъкъ | давньоруська |
| hutk | нижньолужицька |
| utok | польська |
| wątek | польська |
| ǫtъkъ | праслов’янська |
| уто́к | російська |
| útok | словацька |
| vótek | словенська |
| тка́ти | українська |
| ѫтъкъ «ткацька основа» | церковнослов’янська |
| útek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України