УСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ус «вус; [фалда Чаб; деталь воза (перо втулки; заколесник на осі) О]»
у сполученні у́си вилкова́ті (бот.) «вусики рослин» Нед, [уса́ня] «яра остиста, “вусата” пшениця» О, [уса́нь], [уса́тік] (ент.) «золотоочка звичайна, Chrysopa vulgaris Schn.» Дейн, [уса́тка] «пшениця, у якої колоски з остюками» Чаб, [усатько́] «вусань» Чаб, уса́ч «вусань; [(іхт.) сом, Silurus glanis Linnaeus Дейн]; марена, Barbus Cuv.», уса́тий;
псл. *(v)ǫsъ, від якого походить також укр. вус;
р. ус, др. усъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у́си
«вуса; вид оздоблення жіночого одягу»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
усъ | давньоруська |
*(v)ǫsъ | праслов’янська |
ус | російська |
вус | українська |
весь
псл. ѵьsь‹ *ѵьхъ;
споріднене з лит. vìsas «весь, цілий», лтс. viss, прус. wissa- «тс.», дінд. viṣu «в різні (в усі) боки», ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо), viśva «кожний, весь», ав. дперс. vīspa- «тс.»;
іє. *ui (*dui) «два»;
виводилось також (Mikkola Studi baltici І933 III 132) від основи із значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо);
пов’язувалось (Machek ESJČ 685–686) із псл. vьsь «село»;
р. весь, бр. уве́сь, др. вьсь, весь, п. ст. wszy, ч. ves, вл. wšon, нл. wšón, болг. все, вcu, м. сиот, сите, схв. сȁв, заст. вȁс, слн. vès, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ввесь
ве́ський
все
всень
все́нький
вся
зо́всі
«зовсім»
зо́всі́м
уве́сь
усе́
усе́й
усе́нький
уся́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vīspa- «тс.» | авестійська |
уве́сь | білоруська |
все | болгарська |
wšon | верхньолужицька |
viṣu «в різні (в усі) боки» | давньоіндійська |
vīspa- «тс.» | давньоперська |
вьсь | давньоруська |
*ui «два» (*d$ui) | індоєвропейська |
viss | латиська |
vìsas «весь, цілий» | литовська |
сиот | македонська |
wšón | нижньолужицька |
wszy | польська |
ѵьsь | праслов’янська |
vьsь «село» | праслов’янська |
wissa- «тс.» | прусська |
весь | російська |
сȁв | сербохорватська |
vès | словенська |
вьсь | старослов’янська |
весь | українська |
вcu | українська |
сите | українська |
ves | чеська |
ví- «роз-, в усі боки» (при дієсловах, що означають випромінювання, поширення світла тощо) | ? |
viśva «кожний, весь» | ? |
значенням «виводити» (пор. лит. veisti «виводити, розводити», veĩslė «порода, виводок», veislùs «плодотворний» тощо) | ? |
wszy | ? |
вȁс | ? |
вус
виводиться також (Трубачев Этимология 1970, 13–14) від іє. *omsos «плече» як назва волосся, що росте до плечей (пор. схв. брк «вус», п. barki «плечі»);
іє. *uondh=/uendh- (Фасмер IV 169–170; Machek ESJČ 697; БЕР І 214–215; Младенов 94; Brückner 604– 605; Trautmann 341; Frisk I 730);
вважалося спорідненим з прус. wanso «перша борода», дірл. fés «борода», find «волосся», двн. wint- (у wintbrāwa «вія»), гр. ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу);
не зовсім ясне;
псл. *(v)ǫsъ;
р. ус, бр. вус, др. усъ, п. wąs, ч. vous, fous, слц. fúz, вл. wusy, полаб. vǫs «борода», болг. въс, слн. vôs;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вуса́нь
вуса́рь
вуса́тий
вуса́ч
ву́сик
наву́сся
ус
уса́нь
уса́тий
уса́ч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вус | білоруська |
въс | болгарська |
wusy | верхньолужицька |
ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу) | грецька |
wint- (у wintbrāwa «вія») | давньоверхньонімецька |
fés «борода» | давньоірландська |
усъ | давньоруська |
*omsos «плече» | індоєвропейська |
*uondh=/uendh- | індоєвропейська |
vǫs «борода» | полабська |
wąs | польська |
*(v)ǫsъ | праслов’янська |
wanso «перша борода» | прусська |
ус | російська |
fúz | словацька |
vôs | словенська |
vous | чеська |
fous | чеська |
find «волосся» | ? |
уса́ня «нечуйвітер волохатенький, Hieracium pilosella L.» (бот.)
похідне утворення від ус «вус»;
назва мотивується тим, що рослина має волосисті квітки й листя, пор. синонімічне укр. [волосник] Mak, См, а також назви цієї рослини в інших мовах: р. ястреби́нка волоси́стая, п. kosmaczek, схв. пухавка, слн. kosmatíca «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kosmaczek | польська |
пухавка | сербохорватська |
kosmatíca «тс.» | словенська |
волосник | українська |
ус «вус» | ? |
у́сень «Pandanus odoratissimus L.» (благовонний)] (бот.)
назва рослини мотивується наявністю в неї довгих повітряних коренів;
суфіксальне утворення від ус «вус»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ус «вус» | українська |
усничка «Barbula Hedw.» (бот.)
похідне утворення від ус «вус»;
можливо, є семантичною калькою наукової назви Barbula, демінутивної форми від лат. barba «борода»;
назва мотивується тим, що листя і стебла деяких видів цієї рослини волосисті;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
barba «борода» | латинська |
ус «вус» | українська |
усь (вигук для нацьковування собак)
звуконаслідувальне утворення, можливо, пов’язане з кусь (кусі́), похідним від куса́ти;
р. усь, у́ськать, бр. вусь, усь, ву́ськаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нау́щувати
піду́щувати
ус
«тс.»
уска́ти
«кричати ус! ус!»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вусь | білоруська |
усь | білоруська |
ву́ськаць | білоруська |
усь | російська |
у́ськать | російська |
кусь (кусі́) | українська |
куса́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України