УСЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́сень «гусінь» (ент.)(чол. р.)
псл. ǫsěnь, ǫsěnica;
пов’язане з *(v)ǫsъ «вус»;
бр. ву́сень, др. усѣница, цсл. оусѣньцъ, оусѣнца, юсєница;
Фонетичні та словотвірні варіанти
усе́льниця
усе́ниця
у́сениця
«тс.»
у́сєнь
«личинка ряду лускокрилих (метеликів); Lepidoptera»
(ент.)
усі́лка
усі́ль
усі́льниця
у́сінь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́сень | білоруська |
| усѣница | давньоруська |
| ǫsěnь | праслов’янська |
| ǫsěnica | праслов’янська |
| *(v)ǫsъ «вус» | праслов’янська |
| оусѣньцъ | церковнослов’янська |
| оусѣнца | церковнослов’янська |
| юсєница | церковнослов’янська |
у́сень «Pandanus odoratissimus L.» (благовонний)] (бот.)
суфіксальне утворення від ус «вус»;
назва рослини мотивується наявністю в неї довгих повітряних коренів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ус «вус» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України