УСАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

вус

псл. *(v)ǫsъ;
не зовсім ясне;
вважалося спорідненим з прус. wanso «перша борода», дірл. fés «борода», find «волосся», двн. wint- (у wintbrāwa «вія»), гр. ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу);
іє. *uondh=/uendh- (Фасмер IV 169–170; Machek ESJČ 697; БЕР І 214–215; Младенов 94; Brückner 604– 605; Trautmann 341; Frisk I 730);
виводиться також (Трубачев Этимология 1970, 13–14) від іє. *omsos «плече» як назва волосся, що росте до плечей (пор. схв. брк «вус», п. barki «плечі»);
р. ус, бр. вус, др. усъ, п. wąs, ч. vous, fous, слц. fúz, вл. wusy, полаб. vǫs «борода», болг. въс, слн. vôs;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуса́нь
вуса́рь
вуса́тий
вуса́ч
ву́сик
наву́сся
ус
уса́нь
уса́тий
уса́ч
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вус білоруська
въс болгарська
wusy верхньолужицька
ἰονυάς «бородата, кошлата» (про козу) грецька
wint- (у wintbrāwa «вія») давньоверхньонімецька
fés «борода» давньоірландська
усъ давньоруська
*uondh=/uendh- індоєвропейська
*omsos «плече» індоєвропейська
vǫs «борода» полабська
wąs польська
*(v)ǫsъ праслов’янська
wanso «перша борода» прусська
ус російська
fúz словацька
vôs словенська
vous чеська
fous чеська
find «волосся» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України