УРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. ūrīna «сеча» споріднене з дінд. vā́r, vā́ri «вода», ав. vār «дощ», тох. A wär «вода», лит. jū́rа, лтс. jũra «море», прус. wurs «ставок», дангл. wær, дісл. ver «море», úr «дрібний дощ», гр. οὐ˜ρον «сеча»;

іє. *u̯ēr-/u̯ōr- «вода, дощ, волога»;

р. болг. м. ури́на, бр. уры́на, п. uryna, ч. urin, схв. урина, слн. urín;

запозичення із західноєвропейських мов, найвірогідніше, з німецької;

н. Urologie, англ. urology, фр. urologie є міжнародним медичним терміном, утвореним з лат. ūrīna «сеча», гр. οὐ˜ρον «тс.», від якого походить укр. ури́на, і гр. λόγος слово;

(наукове) пояснення, наука»;

р. болг. уроло́гия, бр. урало́гія, п. urologia, ч. urologie, слн. urologíja;

фармацевтичний термін, утворений з основ грецьких слів οὐ˜ρον «сеча», звідки укр. ури́на, і τροπή «поворот, зміна»;

р. болг. уротропи́н, бр. уратрапі́н, п. urotropina, ч. urotropin;