УПОВНОВАЖИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
уповнова́жити
складне слово, що виникло як калька п. upełnomocnić «дати повноваження, уповноважити»;
у другій частині можливий вплив п. upoważnić «тс.»;
пор. п. upełnomocnić, яке є калькою лат. plenipotens;
р. уполномо́чить, бр. упаўнава́жыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уповнова́жений
(у значенні іменника)
уповнова́жувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| упаўнава́жыць | білоруська |
| plenipotens | латинська |
| upełnomocnić «дати повноваження, уповноважити» | польська |
| upoważnić «тс.» | польська |
| upełnomocnić | польська |
| уполномо́чить | російська |
| upełnomocnić | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України