УНІАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

у́нія «об’єднання православної церкви з католицькою; об’єднання держав; назва міжнародних адміністративних союзів»

через посередництво польської мови запозичене з народної латини;
нар.-лат. ūniō «єдність» зводиться до лат. ūnus «один», спорідненого з гр. οἰνός «одне очко на гральній кості», гот. ains, двн. eins «один», дірл. óin, лит. víenas «один, єдиний; хтось», прус. ains «тс.», псл. inъ «один, сам», укр. оди́н;
р. болг. у́ния, бр. у́нія, п. unia, ч. unie, слц. únia, м. униjа, схв. у̀ниjа, слн. uníja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зунія́тити
уни́т «уніат»
уни́та «тс.»
уни́цтво «уніатська віра»
уни́цький
уніа́т
уніа́тство
уніа́тський
уні́т «уніат»
уні́та «тс.»
унія́р «федераліст»
унія́рний
унія́т «уніат»
унія́тський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
у́нія білоруська
у́ния болгарська
ains готська
οἰνός «одне очко на гральній кості» грецька
eins «один» давньоверхньонімецька
óin давньоірландська
ūnus «один» латинська
víenas «один, єдиний; хтось» литовська
униjа македонська
ūniō «єдність» народнолатинська
unia польська
inъ «один, сам» праслов’янська
ains «тс.» прусська
у́ния російська
у̀ниjа сербохорватська
únia словацька
uníja словенська
оди́н українська
unie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України