УНИКЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
уника́ти «намагатися не спілкуватися з ким-небудь, не бажати чогось»
похідне утворення від ни́ка́ти, ни́кнути «нахилятися, нагинатися» (з розвитком значення від конкретного до більш абстрактного);
ч. unikati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уни́кливий
«непрямий, ухильний»
уни́кнення
уни́кнути
уни́кувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ни́ка́ти | українська |
| ни́кнути «нахилятися, нагинатися» (з розвитком значення від конкретного до більш абстрактного) | українська |
| unikati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України