УМИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
умика́ти «викрадати дівчину, щоб узяти її за дружину; [утікати СУМ, Нед]»
псл. [umykati], утворене за допомогою префікса у- від myk-/mъk-;
р. [умыка́ть] «вкрадати; утікати», бр. [умыка́ць] «забирати негайно; тікати, мчати», [умкну́ць] «піти геть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
умикну́ти
умкну́ти
«піти геть Нед; скоротити О»
умкну́ти мо́ву
«відняти мову»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
умыка́ць «забирати негайно; тікати, мчати» | білоруська |
умкну́ць «піти геть» | білоруська |
umykati | праслов’янська |
умыка́ть «вкрадати; утікати» | російська |
умеґа́ти «тікати»
не зовсім ясне;
можливо, утворення афективного характеру, що виникло в результаті фонетичної видозміни [умика́ти] «тс.», похідного від псл. mъknǫti «тягти, штовхати, рухати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mъknǫti «тягти, штовхати, рухати» | праслов’янська |
умика́ти «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України