УГУКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
угу́кати «видавати звуки, схожі на угу́ (про птахів); [кричати угу́ (про сову) Нед]»
похідне утворення від вигуку угу́, який виник унаслідок фонематичного оформлення крику деяких птахів (пор. н. Uhu «пугач», уг. buhu «тс.» тощо, а також українські дієслова подібного звуконаслідувального походження: ка́хкати, тьо́хкати і т. ін.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Uhu «пугач» | німецька |
| buhu | угорська |
| угу | українська |
угу́ (частка)(уживається при вираженні згоди, підтвердження, у значенні «так»)
звуконаслідувальне утворення, що є спробою фонематичного оформлення нечленороздільного стверджувального звучання, яке здебільшого вимовляється із закритим ротом, не розтуляючи губ;
р. угу́ (стверджувальна частка);
Фонетичні та словотвірні варіанти
угу́кати
«погоджуючись із співрозмовником, говорити часто угу́»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| угу (стверджувальна частка) | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України