УГУ — ЕТИМОЛОГІЯ

угу́ (частка)(уживається при вираженні згоди, підтвердження, у значенні «так»)

звуконаслідувальне утворення, що є спробою фонематичного оформлення нечленороздільного стверджувального звучання, яке здебільшого вимовляється із закритим ротом, не розтуляючи губ;
р. угу́ (стверджувальна частка);
Фонетичні та словотвірні варіанти

угу́кати «погоджуючись із співрозмовником, говорити часто угу́»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
угу (стверджувальна частка) російська

угу́ «цур, пек» (вигук)

неясне;
можливо, утворилося шляхом подвоєння й наступного спрощення вигуку гу;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу українська

угу́кати «видавати звуки, схожі на угу́ (про птахів); [кричати угу́ (про сову) Нед]»

похідне утворення від вигуку угу́, який виник унаслідок фонематичного оформлення крику деяких птахів (пор. н. Uhu «пугач», уг. buhu «тс.» тощо, а також українські дієслова подібного звуконаслідувального походження: ка́хкати, тьо́хкати і т. ін.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Uhu «пугач» німецька
buhu угорська
угу українська

умгу́ (вигук для вираження ствердження, сумніву, недовір’я, невпевненості)

можливо, результат контамінації вигуків угу́ та гм або результат спроби фонематичного оформлення звукового комплексу рефлекторного характеру з широкою семантикою, звідки також вигуки гм, угу́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
угу́ українська
гм українська
гм українська
угу́ українська

варту́га «ватага розбійників; отара овець»

не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни слова вата́га під впливом варта чи похідне утворення від останнього з афективним суфіксом -уга;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вата́га ?
варта ?
уга ?

вовчу́г «вовчак, Ononis L.; [вовконіг, Lycopus exaltatus L.; куряча сліпота, Nonea pulla D. C.; герань лучна, Geranium pratense L]» (бот.)

результат стягнення словосполучень во́вче зілля, во́вча трава і под;
во́вчий у ботанічних термінах означає «дикорослий, непридатний», пор. во́вчий біб, во́вчий горо́х, во́вчий пе́рець, во́вчі я́блука, во́вчі я́годи (у деяких термінах во́вчий навіть супроводиться додатковим значенням «небезпечний для здоров’я людини і худоби, отруйний»);
суфікс - ̓̓̓̓уг той, що і в вівсю́г, де він також позначає дику рослину;
р. [волча́] «Ononis spinosa L.», бр. ваўчу́к «Ononis», [ваўчу́г, ваўчу́га] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вовк «тс.»
вовча́к «Ononis»
вовчівни́к
вовчу́га «герань лучна; герань болотна, Geranium palustre L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ваўчу́к «Ononis» білоруська
волча́ «Ononis spinosa L.» російська
ваўчу́г українська
ваўчу́га «тс.» українська
во́вче зілля ?
во́вча трава ?
во́вчий «дикорослий, непридатний» ?
во́вчий біб ?
во́вчий горо́х ?
во́вчий пе́рець ?
во́вчі я́блука ?
во́вчі я́годи (у деяких термінах во́вчий навіть супроводиться додатковим значенням «небезпечний для здоров’я людини і худоби, отруйний») ?
уг ?
вівсю́г ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України