УГАВ — ЕТИМОЛОГІЯ

уга́в (у сполученні без уга́ву «без перерви»)

власне українське утворення, що не має певної етимології;
припускається зв’язок з гові́ти «постити», а також з псл. *gověti «бути спокійним, стриманим»;
укр. угава́ти зіставляється з уго́вкати, уго́втати «заспокоїти» та вигуком гов (РМ 1934 V 204);
Фонетичні та словотвірні варіанти

безуга́вний «безперервний, невпинний»
вгав «тс.»
вга́ва «тс.»
невгава́ти
невгава́юче
невгава́ючий
невга́вний
невга́вно
невгаву́че
невга́ву́чий
невгаву́щий
неуга́вний
неуга́вно
уга́ва «перешкода, затримка, припинення»
угава́ти «припиняти робити що-небудь; припинятися, зникати; [затримувати; уповільнювати Бі]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*gověti «бути спокійним, стриманим» праслов’янська
гові́ти «постити» українська
угава́ти українська
уго́втати «заспокоїти» українська
гов українська
уго́вкати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України