ТІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ті́ло
з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356; Младенов 646; Vondrák BB 29, 178);
з гот. stains «камінь», гр. στίᾱ, στίōν «камінець», στĩφος «купа», вірм. t‘in «виноградне зернятко» (Petersson KZ 47, 281–282);
з прус. stallit «стояти», дінд. sthálati «стоїть», sthálā «насип» (Ильинский РФВ 63, 333–335);
ненадійними є й інші зіставлення: з гр. τέλος «завершення, виконання; мета; строк; податок; загін» (Machek ESJČ 638–639; Holub–Lyer 479);
виведення tělo з *tēnlo, спорідненого з дінд. tanū́ḥ, tanúḥ «тіло» (Oštir WuS III 206–207), неможливе (псл. було б *tęlo);
пропонується також (Pisani Paideia, 8, 1953, 89–90) реконструкція *tait-lo;
псл. tělo не зовсім ясного походження;
часто зіставляється з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
з другого боку, латиські слова вважаються запозиченими з давньоруської мови (Mühl.–Endz. IV 171; Karulis II 386–388);
р. те́ло, бр. це́ла, др. тѣло, п. ciałо, ч. tělo, слц. telo, вл. ćeło, нл. śeło, болг. тя́ло, м. тело, схв. тȇло, слн. teló, стсл. тѣло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вті́ли́ти
наті́льний
отіля́ти
«втілювати»
тілє́стий
«блідо-рожевий»
тіли́стий
тілови́тий
«тілистий»
тільча́стий
«масивний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
це́ла | білоруська |
тя́ло | болгарська |
ćeło | верхньолужицька |
t'in «виноградне зернятко» | вірменська |
stains «камінь» | готська |
στίᾱ | грецька |
στίōν «камінець» | грецька |
στĩφος «купа» | грецька |
τέλος «завершення, виконання; мета; строк; податок; загін» | грецька |
sthálati «стоїть» | давньоіндійська |
sthálā «насип» | давньоіндійська |
tanū́ḥ | давньоіндійська |
tanúḥ «тіло» | давньоіндійська |
тѣло | давньоруська |
tē̹ls | латиська |
tēle «образ, тінь, статуя» | латиська |
tē̹luôt «надавати форми» | латиська |
тело | македонська |
śeło | нижньолужицька |
ciałо | польська |
tьlo «тло» | праслов’янська |
těnь «тінь» | праслов’янська |
*tēnlo | праслов’янська |
*tęlo | праслов’янська |
*tait-lo | праслов’янська |
tělo | праслов’янська |
stallit «стояти» | прусська |
те́ло | російська |
тȇло | сербохорватська |
telo | словацька |
teló | словенська |
тѣло | старослов’янська |
tělo | чеська |
білотал «біла верба, біла лоза, Salix alba L.; Salix amygdalina L.; Salix viminalis L.» (бот.)
складне утворення, що виникло на ґрунті виразу білий тал (порода вербових з білим забарвленням кори);
білоті́л є результатом зближення з ті́ло;
р. белота́л «тс.; Salix viminalis», [белота́льник] (порода верби);
Фонетичні та словотвірні варіанти
білата́ла
«Salix amygdalina L.»
білоталь
«тс.»
білоті́л
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
белота́льник (порода верби) | українська |
білий тал (порода вербових з білим забарвленням кори) | ? |
білоті́л | ? |
ті́ло | ? |
белота́л «тс.; Salix viminalis» | ? |
телі́ш «колода, шматок дерева?»
можливо, так називалася обтесана деревина, яка своєю білизною нагадувала тіло людини, пор. р. [теле́ш] «нагота, голизна, оголеність»;
очевидно, пов’язане з ті́ло;
бр. [цяле́ш] «кругляк; палиця, колода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
те́лес
«надземна частина дерева, стовбур»
телє́ш
«колодка на дрова; тулуб (частина тіла)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цяле́ш «кругляк; палиця, колода» | білоруська |
теле́ш «нагота, голизна, оголеність» | російська |
ті́ло | українська |
чистоті́л «Chelidonium majus» (бот.)
утворене з основ слів чи́стий і ті́ло;
назва зумовлена лікувальними властивостями рослини, яка застосовується проти шкіряних хвороб;
р. чистоте́л, бр. чыстаце́л;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чыстаце́л | білоруська |
чистоте́л | російська |
чи́стий | ? |
ті́ло | ? |
ці́лова (у вислові в ці́лові коро́ва «тільна»)
пов’язане з ті́ло (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ті́ло | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України