ТІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ті́ло

з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);
з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356; Младенов 646; Vondrák BB 29, 178);
з гот. stains «камінь», гр. στίᾱ, στίōν «камінець», στĩφος «купа», вірм. t‘in «виноградне зернятко» (Petersson KZ 47, 281–282);
з прус. stallit «стояти», дінд. sthálati «стоїть», sthálā «насип» (Ильинский РФВ 63, 333–335);
ненадійними є й інші зіставлення: з гр. τέλος «завершення, виконання; мета; строк; податок; загін» (Machek ESJČ 638–639; Holub–Lyer 479);
виведення tělo з *tēnlo, спорідненого з дінд. tanū́ḥ, tanúḥ «тіло» (Oštir WuS III 206–207), неможливе (псл. було б *tęlo);
пропонується також (Pisani Paideia, 8, 1953, 89–90) реконструкція *tait-lo;
псл. tělo не зовсім ясного походження;
часто зіставляється з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);
з другого боку, латиські слова вважаються запозиченими з давньоруської мови (Mühl.–Endz. IV 171; Karulis II 386–388);
р. те́ло, бр. це́ла, др. тѣло, п. ciałо, ч. tělo, слц. telo, вл. ćeło, нл. śeło, болг. тя́ло, м. тело, схв. тȇло, слн. teló, стсл. тѣло;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вті́ли́ти
наті́льний
отіля́ти «втілювати»
тілє́стий «блідо-рожевий»
тіли́стий
тілови́тий «тілистий»
тільча́стий «масивний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
це́ла білоруська
тя́ло болгарська
ćeło верхньолужицька
t'in «виноградне зернятко» вірменська
stains «камінь» готська
στίᾱ грецька
στίōν «камінець» грецька
στĩφος «купа» грецька
τέλος «завершення, виконання; мета; строк; податок; загін» грецька
sthálati «стоїть» давньоіндійська
sthálā «насип» давньоіндійська
tanū́ḥ давньоіндійська
tanúḥ «тіло» давньоіндійська
тѣло давньоруська
tē̹ls латиська
tēle «образ, тінь, статуя» латиська
tē̹luôt «надавати форми» латиська
тело македонська
śeło нижньолужицька
ciałо польська
tьlo «тло» праслов’янська
těnь «тінь» праслов’янська
*tēnlo праслов’янська
*tęlo праслов’янська
*tait-lo праслов’янська
tělo праслов’янська
stallit «стояти» прусська
те́ло російська
тȇло сербохорватська
telo словацька
teló словенська
тѣло старослов’янська
tělo чеська

білотал «біла верба, біла лоза, Salix alba L.; Salix amygdalina L.; Salix viminalis L.» (бот.)

складне утворення, що виникло на ґрунті виразу білий тал (порода вербових з білим забарвленням кори);
білоті́л є результатом зближення з ті́ло;
р. белота́л «тс.; Salix viminalis», [белота́льник] (порода верби);
Фонетичні та словотвірні варіанти

білата́ла «Salix amygdalina L.»
білоталь «тс.»
білоті́л «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
белота́льник (порода верби) українська
білий тал (порода вербових з білим забарвленням кори) ?
білоті́л ?
ті́ло ?
белота́л «тс.; Salix viminalis» ?

телі́ш «колода, шматок дерева?»

можливо, так називалася обтесана деревина, яка своєю білизною нагадувала тіло людини, пор. р. [теле́ш] «нагота, голизна, оголеність»;
очевидно, пов’язане з ті́ло;
бр. [цяле́ш] «кругляк; палиця, колода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

те́лес «надземна частина дерева, стовбур»
телє́ш «колодка на дрова; тулуб (частина тіла)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цяле́ш «кругляк; палиця, колода» білоруська
теле́ш «нагота, голизна, оголеність» російська
ті́ло українська

чистоті́л «Chelidonium majus» (бот.)

утворене з основ слів чи́стий і ті́ло;
назва зумовлена лікувальними властивостями рослини, яка застосовується проти шкіряних хвороб;
р. чистоте́л, бр. чыстаце́л;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чыстаце́л білоруська
чистоте́л російська
чи́стий ?
ті́ло ?

ці́лова (у вислові в ці́лові коро́ва «тільна»)

пов’язане з ті́ло (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ті́ло ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України