ТІАРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
тіа́ра
запозичення з грецької мови;
гр. τιάρα «тіара (головний убір персів)» походить з якоїсь східної мови;
р. болг. тиа́ра, бр. тыя́ра, др. тиара, п. слц. вл. tiara, ч. tiára, схв. тѝjара, слн. tiára, стсл. тиара;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тыя́ра | білоруська |
| тиа́ра | болгарська |
| tiara | верхньолужицька |
| τιάρα «тіара (головний убір персів)» | грецька |
| тиара | давньоруська |
| tiara | польська |
| тиа́ра | російська |
| тѝjара | сербохорватська |
| tiara | словацька |
| tiára | словенська |
| тиара | старослов’янська |
| tiára | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України