ТЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
тя «тебе»
іє. *tē-m/te;
відповідає прус. tien «тебе», дінд. tvām, ав. ϑwąm, дперс. ϑuvām;
псл. tę, коротка (енклітична) форма знахідного відмінка однини особового займенника ty «ти»;
р. [тя], бр. [ця], др. тя, п. cię, ч. tě, слц. t’a, вл. će, нл. śi, болг. м. схв. те, слн. tе, стсл. тѧ;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ϑwąm | авестійська |
ця | білоруська |
те | болгарська |
će | верхньолужицька |
tvām | давньоіндійська |
ϑuvām | давньоперська |
тя | давньоруська |
*tē-m/te | індоєвропейська |
те | македонська |
śi | нижньолужицька |
cię | польська |
tę | праслов’янська |
ty «ти» | праслов’янська |
tien «тебе» | прусська |
тя | російська |
те | сербохорватська |
t'a | словацька |
tе | словенська |
тѧ | старослов’янська |
tě | чеська |
ти
псл. ty;
споріднене з лит. tù «ти», лтс. tu, прус. tou, tu, гот. þū˘, двн. dū˘, вірм. du, дірл. tú, алб. ti (*tū), лат. tū, гр. σύ, дор. τύ дперс. tuvam, ав. tū, tvēm, дінд. tvám, tuvam, тох. A tu; іє. *tū˘ «тс.». – Фасмер IV 130; Черных ІI 274–275; Горяев 381; Brückner 587; Machek ESJČ 663; Holub–Kop. 398; Schuster-Šewc 1566; Младенов 633; Skok III 466; ESSJ Sl. gr. II 704–706; Trautmann 331–332; Mühl.–Endz. IV 254–255; Kluge–Mitzka 145; Brugmann Grundriss II 2, 383–384; Demonstrativpron. 30–32; Walde–Hofm. II 712; Frisk II 817; Uhlenbeck 113, 118; Pokorny 1097–1098. – Пор. тебе́;
р. бр. др. ты, п. ч. слц. вл. нл. ty, полаб. tåi, болг. м. ти, схв. ти̑, слн. tí, стсл. ты;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ти
«тобі»
ти́кало
«той, хто говорить на ти»
ти́кати
«звертатися на ти»
ти́катися
тя
«тебе»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tū | авестійська |
tvēm | авестійська |
ti (*tū) | албанська |
*tū | албанська |
ты | білоруська |
ти | болгарська |
ty | верхньолужицька |
du | вірменська |
þū˘ | готська |
σύ | грецька |
dū˘ | давньоверхньонімецька |
tvám | давньоіндійська |
tuvam | давньоіндійська |
tú | давньоірландська |
tuvam | давньоперська |
ты | давньоруська |
τύ | дорійський |
*tū˘ | індоєвропейська |
tū | латинська |
tu | латиська |
tù «ти» | литовська |
ти | македонська |
ty | нижньолужицька |
tåi | полабська |
ty | польська |
ty | праслов’янська |
tou | прусська |
tu | прусська |
ты | російська |
ти̑ | сербохорватська |
ty | словацька |
tí | словенська |
ты | старослов’янська |
tu | тохарська А |
ty | чеська |
той
псл. tъ (tъjь), ta (taja), to (toje);
споріднені з лит. tàs, tà «той, та», лтс. tas, tα̃ «тс.», дінд. tá-, tā́- «цей», ав. ta- «тс.», гр. τόν (зн. в.), τήν (дор. τᾱʹν), τό, лат. is-tum, is-tam, is-tud, тох. A täm «це», гот. þata «тс.», алб. të «щоб»;
іє. *to- з вказівним значенням (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків);
на слов’янському ґрунті первісна форма *tъ ускладнювалася внаслідок редуплікації або додавання підсилюючих формантів займенникового походження -jь, -nъ;
р. тот, [той], та, то, бр. той, та́я, то́е, др. тъ, тыи, тъи, та, тая, то, тое, п. ten, [tyj], ta, to, ч. нл. ten, ta, to, слц. ten, tá, to, вл. týn, ta, to, болг. той, тя, то, м. тоj, таа, тоа, схв. та̑j, та̑, то, слн. tá, tà, tý, стсл. тъ, та, то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втім
(уті́м)
зате́
зати́м
зато́го
«скоро»
по́ті́м
пото́му
приті́м
притоме́нний
«наявний»
прито́мний
прито́мніти
прито́му
та
та́я
те
те́є
те́єньки
те́єчки
тей
тий
то
тоє
тот
тота́
тоте́
тото́
тото́й
тото́т
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ta- «тс.» | авестійська |
të «щоб» | албанська |
той | білоруська |
та́я | білоруська |
то́е | білоруська |
той | болгарська |
тя | болгарська |
то | болгарська |
tón | верхньолужицька |
ta | верхньолужицька |
to | верхньолужицька |
þata «тс.» | готська |
τόν (зн. в.) | грецька |
τήν (дор. τᾱʹν) | грецька |
τό | грецька |
tá- | давньоіндійська |
tā́- «цей» | давньоіндійська |
тъ | давньоруська |
тыи | давньоруська |
тъи | давньоруська |
та | давньоруська |
тая | давньоруська |
то | давньоруська |
тое | давньоруська |
τᾱʹν | дорійський |
*to- (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків) | індоєвропейська |
*so | індоєвропейська |
*sā | індоєвропейська |
*tod | індоєвропейська |
*tъ | індоєвропейська |
-nъ | індоєвропейська |
-jь | індоєвропейська |
is-tum | латинська |
is-tam | латинська |
is-tud | латинська |
tas | латиська |
tα̃ «тс.» | латиська |
tàs | литовська |
tà «той, та» | литовська |
тоj | македонська |
таа | македонська |
тоа | македонська |
ten | нижньолужицька |
ta | нижньолужицька |
to | нижньолужицька |
ten | польська |
tyj | польська |
ta | польська |
to | польська |
tъ (tъjь) | праслов’янська |
ta (taja) | праслов’янська |
to (toje) | праслов’янська |
tъjь | праслов’янська |
taja | праслов’янська |
toje | праслов’янська |
тот | російська |
той | російська |
та | російська |
то | російська |
та̑j | сербохорватська |
та̑ | сербохорватська |
то | сербохорватська |
ten | словацька |
tá | словацька |
to | словацька |
tá | словенська |
tá | словенська |
tó | словенська |
тъ | старослов’янська |
та | старослов’янська |
то | старослов’янська |
täm «це» | тохарська А |
ten | чеська |
ta | чеська |
to | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України