ТЮПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тю́пати «бігти дрібною риссю; швидко йти або повільно бігти; йти повільно, плентатися»
афективне звуконаслідувальне утворення, пов’язане з ту́пати;
пом’якшення початкового приголосного, на думку Махека, відображає «дрібність» дії;
білоруські форми зіставляються з лит. čiupénti «повільно йти»;
бр. цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти», цю́пацца «падати; повільно працювати», [цю́піць] «кришити», цюп (вигук, що спонукає дитину ходити), цю́пка «дитина, що починає ходити», п. ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти», ч. [t’upat] «дрібно сікти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натю́пати
«набігати, дістати»
пі́дтюпки
підтю́пувати
«рухатися підтюпцем, підбігцем»
пі́дтюпцем
тюп
(виг.)
тюп-тюп
тюпака́
«підбігцем»
тюпако́м
«тс.»
тюпа́чити
тюпа́шити
«тс.»
тю́пки
«нешвидким бігом, дрібною риссю»
тюпори́ти
«плентатися»
тюпоті́ти
«швидко йти Г; дріботіти Нед»
тю́пце́м
«тс.»
тюпцювати
тюпцяти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти» | білоруська |
цю́пацца «падати; повільно працювати» | білоруська |
цю́піць «кришити» | білоруська |
цюп (вигук, що спонукає дитину ходити) | білоруська |
цю́пка «дитина, що починає ходити» | білоруська |
čiupénti «повільно йти» | литовська |
ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти» | польська |
ту́пати | українська |
t'upat «дрібно сікти» | чеська |
тьо́пати «бити, стьобати; іти, плентатися; жадібно їсти, сьорбаючи; [іти по грязюці Г; здіймати шум при ходінні Нед; бризкати (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]»
афективні звуконаслідувальні утворення, пов’язані з [тепти́] «бити», ті́па́ти, то́пати, тю́пати, тя́пати (пор.);
р. [тёпать] «бруднити; рубати», тёпа «розтелепа, нечупара», бр. [цёпкаць] «сьорбати; полоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затьопа
«нечупара»
затьо́паний
«заляпаний»
затьо́патися
«заляпатися»
обтьо́паний
«пошарпаний, обдертий, зношений»
обтьо́пати
«обшарпати, обтріпати; забризкати болотом, чим-небудь рідким»
притьо́пати
«повільно, з труднощами прийти або приїхати»
притьо́патися
«недоречно або невчасно з’явитися»
тьоп
(вигук для передачі удару, хлопання, стуку, падіння)
тьо́па
«людина, яка здіймає шум при ходінні; брудна, неохайна людина»
тьо́патися
«іти далеко або по поганій дорозі; [іти, брести по грязюці Г; прати, мити, полоскати, купатися (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]»
(розм.)
тьо́пка
«прочуханка»«побити»
(у виразі дать, давать тьо́пки Чаб)
тьо́пкатися
«тинятися»
тьо́пко
«тс.»
тьо́пнути
«ударити; [гепнути, ударити об землю Ме; хлопнути, стукнути, топнути Нед; багато випити Нед]»
тьо́пнути
«людина несповна розуму»
тьо́пті
«чобітки, черевички»
(дит.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цёпкаць «сьорбати; полоти» | білоруська |
тёпать «бруднити; рубати» | російська |
тёпа «розтелепа, нечупара» | російська |
тепти́ «бити» | українська |
ті́па́ти | українська |
то́пати | українська |
тю́пати | українська |
тя́пати (пор.). | українська |
чу́пати «шкандибати, із зусиллям іти, повільно прокрадатися; кульгати»
очевидно, діалектний фонетичний варіант поширенішого тю́пати «ходити дрібними кроками; повільно їхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чу́пкати
«бити, тупати ногами; голосно ступати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тю́пати «ходити дрібними кроками; повільно їхати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України