ТЮПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тю́пати «бігти дрібною риссю; швидко йти або повільно бігти; йти повільно, плентатися»

афективне звуконаслідувальне утворення, пов’язане з ту́пати;
пом’якшення початкового приголосного, на думку Махека, відображає «дрібність» дії;
білоруські форми зіставляються з лит. čiupénti «повільно йти»;
бр. цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти», цю́пацца «падати; повільно працювати», [цю́піць] «кришити», цюп (вигук, що спонукає дитину ходити), цю́пка «дитина, що починає ходити», п. ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти», ч. [t’upat] «дрібно сікти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натю́пати «набігати, дістати»
пі́дтюпки
підтю́пувати «рухатися підтюпцем, підбігцем»
пі́дтюпцем
тюп (виг.)
тюп-тюп
тюпака́ «підбігцем»
тюпако́м «тс.»
тюпа́чити
тюпа́шити «тс.»
тю́пки «нешвидким бігом, дрібною риссю»
тюпори́ти «плентатися»
тюпоті́ти «швидко йти Г; дріботіти Нед»
тю́пце́м «тс.»
тюпцювати
тюпцяти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти» білоруська
цю́пацца «падати; повільно працювати» білоруська
цю́піць «кришити» білоруська
цюп (вигук, що спонукає дитину ходити) білоруська
цю́пка «дитина, що починає ходити» білоруська
čiupénti «повільно йти» литовська
ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти» польська
ту́пати українська
t'upat «дрібно сікти» чеська

тьо́пати «бити, стьобати; іти, плентатися; жадібно їсти, сьорбаючи; [іти по грязюці Г; здіймати шум при ходінні Нед; бризкати (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]»

афективні звуконаслідувальні утворення, пов’язані з [тепти́] «бити», ті́па́ти, то́пати, тю́пати, тя́пати (пор.);
р. [тёпать] «бруднити; рубати», тёпа «розтелепа, нечупара», бр. [цёпкаць] «сьорбати; полоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затьопа «нечупара»
затьо́паний «заляпаний»
затьо́патися «заляпатися»
обтьо́паний «пошарпаний, обдертий, зношений»
обтьо́пати «обшарпати, обтріпати; забризкати болотом, чим-небудь рідким»
притьо́пати «повільно, з труднощами прийти або приїхати»
притьо́патися «недоречно або невчасно з’явитися»
тьоп (вигук для передачі удару, хлопання, стуку, падіння)
тьо́па «людина, яка здіймає шум при ходінні; брудна, неохайна людина»
тьо́патися «іти далеко або по поганій дорозі; [іти, брести по грязюці Г; прати, мити, полоскати, купатися (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]» (розм.)
тьо́пка «прочуханка»«побити» (у виразі дать, давать тьо́пки Чаб)
тьо́пкатися «тинятися»
тьо́пко «тс.»
тьо́пнути «ударити; [гепнути, ударити об землю Ме; хлопнути, стукнути, топнути Нед; багато випити Нед]»
тьо́пнути «людина несповна розуму»
тьо́пті «чобітки, черевички» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цёпкаць «сьорбати; полоти» білоруська
тёпать «бруднити; рубати» російська
тёпа «розтелепа, нечупара» російська
тепти́ «бити» українська
ті́па́ти українська
то́пати українська
тю́пати українська
тя́пати (пор.). українська

чу́пати «шкандибати, із зусиллям іти, повільно прокрадатися; кульгати»

очевидно, діалектний фонетичний варіант поширенішого тю́пати «ходити дрібними кроками; повільно їхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чу́пкати «бити, тупати ногами; голосно ступати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тю́пати «ходити дрібними кроками; повільно їхати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України