ТЮЛЕНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
тю́ле́нь «Phoca vitulina» (зоол.)
очевидно, інші слов’янські – запозичення з російської мови;
р. тюле́нь «тюлень; [річне теля]» не зовсім ясне;
гіпотеза про лапландське походження слова, пор. саам. сх. tul’l’a, саам. норв. dullja «вид тюленя» (Миккола РФВ 48, 279), як і припущення про зв’язок слова з [ту́ло] «тулуб», ту́ловище «тс.», а також з гр. στυ̃λος «колона, стовп», дінд. sthū́ṇā «тс.» (Ильинский РФВ 66, 278), недостатньо обґрунтована;
найбільш переконливою видається думка про виникнення слова на російському ґрунті і зв’язок його з р. [у́тельга] «самиця лисуна (гренландського тюленя)», телёнок, др. теля;
зіставлення з телёнок знаходить і семантичне підтвердження в таких назвах тюленя, як п. cielę morskie, фр. veau marin, нім. заст. Meerkalb (букв.) «морське теля»;
бр. цюле́нь «тюлень», ч. слц. tuleň, вл. ćuleń, болг. тюле́н, схв. ту̀лањ, слн. tjúlenj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тюле́невий
тюле́нина
тюле́нник
тюленя́
тюле́нячий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цюле́нь «тюлень» | білоруська |
тюле́н | болгарська |
ćuleń | верхньолужицька |
στυ̃λος «колона, стовп» | грецька |
sthū́ṇā «тс.» | давньоіндійська |
теля | давньоруська |
Meerkalb «морське теля» (букв.), (заст.) | німецька |
cielę morskie | польська |
тюле́нь «тюлень; [річне теля]» | російська |
ту́ло «тулуб» | російська |
ту́ловище «тс.» | російська |
у́тельга «самиця лисуна (гренландського тюленя)» | російська |
телёнок | російська |
tul'l'a (сх.) | саамська |
dullja «вид тюленя» (норв.) | саамська |
ту̀лањ | сербохорватська |
tuleň | словацька |
tjúlenj | словенська |
veau marin | французька |
tuleň | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України