ТЮЛЕНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, інші слов’янські – запозичення з російської мови;

р. тюле́нь «тюлень; [річне теля]» не зовсім ясне;

гіпотеза про лапландське походження слова, пор. саам. сх. tul’l’a, саам. норв. dullja «вид тюленя» (Миккола РФВ 48, 279), як і припущення про зв’язок слова з [ту́ло] «тулуб», ту́ловище «тс.», а також з гр. στυ̃λος «колона, стовп», дінд. sthū́ṇā «тс.» (Ильинский РФВ 66, 278), недостатньо обґрунтована;

найбільш переконливою видається думка про виникнення слова на російському ґрунті і зв’язок його з р. [у́тельга] «самиця лисуна (гренландського тюленя)», телёнок, др. теля;

зіставлення з телёнок знаходить і семантичне підтвердження в таких назвах тюленя, як п. cielę morskie, фр. veau marin, нім. заст. Meerkalb (букв.) «морське теля»;

бр. цюле́нь «тюлень», ч. слц. tuleň, вл. ćuleń, болг. тюле́н, схв. ту̀лањ, слн. tjúlenj;