ТЮЛЕНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

тю́ле́нь «Phoca vitulina» (зоол.)

очевидно, інші слов’янські – запозичення з російської мови;
р. тюле́нь «тюлень; [річне теля]» не зовсім ясне;
гіпотеза про лапландське походження слова, пор. саам. сх. tul’l’a, саам. норв. dullja «вид тюленя» (Миккола РФВ 48, 279), як і припущення про зв’язок слова з [ту́ло] «тулуб», ту́ловище «тс.», а також з гр. στυ̃λος «колона, стовп», дінд. sthū́ṇā «тс.» (Ильинский РФВ 66, 278), недостатньо обґрунтована;
найбільш переконливою видається думка про виникнення слова на російському ґрунті і зв’язок його з р. [у́тельга] «самиця лисуна (гренландського тюленя)», телёнок, др. теля;
зіставлення з телёнок знаходить і семантичне підтвердження в таких назвах тюленя, як п. cielę morskie, фр. veau marin, нім. заст. Meerkalb (букв.) «морське теля»;
бр. цюле́нь «тюлень», ч. слц. tuleň, вл. ćuleń, болг. тюле́н, схв. ту̀лањ, слн. tjúlenj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тюле́невий
тюле́нина
тюле́нник
тюленя́
тюле́нячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цюле́нь «тюлень» білоруська
тюле́н болгарська
ćuleń верхньолужицька
στυ̃λος «колона, стовп» грецька
sthū́ṇā «тс.» давньоіндійська
теля давньоруська
Meerkalb «морське теля» (букв.), (заст.) німецька
cielę morskie польська
тюле́нь «тюлень; [річне теля]» російська
ту́ло «тулуб» російська
ту́ловище «тс.» російська
у́тельга «самиця лисуна (гренландського тюленя)» російська
телёнок російська
tul'l'a (сх.) саамська
dullja «вид тюленя» (норв.) саамська
ту̀лањ сербохорватська
tuleň словацька
tjúlenj словенська
veau marin французька
tuleň чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України