ТЬОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тьо́пати «бити, стьобати; іти, плентатися; жадібно їсти, сьорбаючи; [іти по грязюці Г; здіймати шум при ходінні Нед; бризкати (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]»
афективні звуконаслідувальні утворення, пов’язані з [тепти́] «бити», ті́па́ти, то́пати, тю́пати, тя́пати (пор.);
р. [тёпать] «бруднити; рубати», тёпа «розтелепа, нечупара», бр. [цёпкаць] «сьорбати; полоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затьопа
«нечупара»
затьо́паний
«заляпаний»
затьо́патися
«заляпатися»
обтьо́паний
«пошарпаний, обдертий, зношений»
обтьо́пати
«обшарпати, обтріпати; забризкати болотом, чим-небудь рідким»
притьо́пати
«повільно, з труднощами прийти або приїхати»
притьо́патися
«недоречно або невчасно з’явитися»
тьоп
(вигук для передачі удару, хлопання, стуку, падіння)
тьо́па
«людина, яка здіймає шум при ходінні; брудна, неохайна людина»
тьо́патися
«іти далеко або по поганій дорозі; [іти, брести по грязюці Г; прати, мити, полоскати, купатися (Чернігівщина); (про корову) брикатися під час доїння Л]»
(розм.)
тьо́пка
«прочуханка»«побити»
(у виразі дать, давать тьо́пки Чаб)
тьо́пкатися
«тинятися»
тьо́пко
«тс.»
тьо́пнути
«ударити; [гепнути, ударити об землю Ме; хлопнути, стукнути, топнути Нед; багато випити Нед]»
тьо́пнути
«людина несповна розуму»
тьо́пті
«чобітки, черевички»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цёпкаць «сьорбати; полоти» | білоруська |
| тёпать «бруднити; рубати» | російська |
| тёпа «розтелепа, нечупара» | російська |
| тепти́ «бити» | українська |
| ті́па́ти | українська |
| то́пати | українська |
| тю́пати | українська |
| тя́пати (пор.). | українська |
то́пати «іти»
псл. top-, пов’язане чергуванням голосних з tep-;
звуконаслідувальне утворення, пор. лтс. tapa, tapu «туп-туп»;
tapât «крокувати, топати», лит. tapuoti «тс.»;
пор. також фін.-уг. tap «бити, штовхати», самодійське tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69), тат. каз. кипч. taptamak «топтати», tap-tap «туп-туп»;
р. то́пать, бр. то́паць, п. [topotać się] «дрижати (від страху, тривоги)», ч. t’opati «крокувати», вл. topotać «тупати», болг. м. то́пот «тупіт», схв. топо̀тати «тупати», слн. topotáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́топки
«слід ніг»
ро́зтопом
«завзято, радо, із запалом»
розтопша́
«незграбна жінка»
топ
«туп»
(виг.)
топа́
«стопа»
топанча́
«черевичок»
то́піт
то́пкати
«топтати»
топота́ти
«бігти з тупотом»
топоті́ти
«тс.»
топу́-топу́
«тупу-тупу»
(виг.)
тьо́па
«той, хто топає»
тьо́пати
«плентатися»
тьо́пкатися
«тинятися»
тьо́пко
«той, хто тупотить»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́паць | білоруська |
| то́пот «тупіт» | болгарська |
| topotać «тупати» | верхньолужицька |
| taptamak «топтати» | казахська |
| tap-tap | казахська |
| taptamak «топтати» | кипчацька |
| tap-tap | кипчацька |
| tapa | латиська |
| tapu «туп-туп» | латиська |
| tapât «крокувати, топати» | латиська |
| tapuoti «тс.» | литовська |
| то́пот «тупіт» | македонська |
| topotać się «дрижати (від страху, тривоги)» | польська |
| top- | праслов’янська |
| tep- | праслов’янська |
| то́пать | російська |
| топо̀тати «тупати» | сербохорватська |
| topotáti «тс.» | словенська |
| taptamak «топтати» | татарська |
| tap-tap «туп-туп» | татарська |
| t'opati «крокувати» | чеська |
| tap «бити, штовхати» | ? |
| tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69) | ? |
шльо́пати «з шумом бити чим-небудь м’яким»
звуконаслідувальне утворення, пор. льо́пати, тьо́пати, хрьо́пати;
зіставлялося з нар.-лат. stloppus, scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках», гол. slapp! «шльоп!», англ. slap «ляпас», з якими у слов’янських слів навряд чи є генетичний зв’язок;
була спроба реконструювати псл. *šьlepati (Ильинский ИОРЯС 20/4, 158; Torbiörnsson LM I 44–45);
р. шлёпать, бр. шлёпаць, п. (рідк.) szlopać «іти по грязюці (воді), брести», болг. шле́пвам «даю ляпаса, б’ю», м. шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса», слн. šlépáti «ляскати пальцями», šlépniti «ударити по обличчю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шльоп
(виг.)
шльо́пане́ць
«ляпанець»
шльо́панці
«легкі домашні туфлі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| шлёпаць | білоруська |
| шле́пвам «даю ляпаса, б’ю» | болгарська |
| slapp! «шльоп!» | голландська |
| шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса» | македонська |
| stloppus | народнолатинська |
| scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках» | народнолатинська |
| szlopać «іти по грязюці (воді), брести» (рідк.) | польська |
| *šьlepati | праслов’янська |
| шлёпать | російська |
| šlépáti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| šlépniti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| льо́пати | українська |
| тьо́пати | українська |
| хрьо́пати | українська |
цьо́пати «стукати»
похідне утворення від звуконаслідувального вигуку *цьоп, аналогічне тьо́пати, хрьо́пати, цю́пати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *цьоп | ? |
| тьо́пати | ? |
| хрьо́пати | ? |
| цю́пати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України