ТУШ — ЕТИМОЛОГІЯ

н. Túsche утворено від tuschen «тушувати», що походить від фр. toucher «торкатися», яке зводиться до нар.-лат. toccāre «бити в дзвін»;

запозичення з німецької мови;

р. тушь, бр. болг. м. туш, п. tusz, ч. слц. tuš, вл. tuša, схв. ту̀ш, слн. túš;

припускається також звуконаслідувальне походження;

запозичення з німецької мови;

нвн. Tusch «туш, гучне дружнє вітання за допомогою труб і литавр; [удар, поштовх; звук труби]» розглядається як діалектне запозичення зі слов’янських мов;

р. бр. болг. туш, п. tusz, ч. слц. вл. tuš, схв. ту̏ш, слн. túš;

єдиної етимології не має;

пов’язується з тук, ти́ти (Преобр. Вып. последний 24; Горяев 381; Brückner 585, 587);

припускається зв’язок з р. ту́хнуть (Jakobson IJSLP 1/2, 273);

висловлюється гіпотеза про зв’язок з то́щий від іє. *teus- «пустий, порожній» (Черных II 274);

зіставляється також як запозичення з тат. башк. тΥш «груди; грудинка», уйг. тѳш, каз. тѳс, узб. тўш, аз. туркм. дѳш «тс.», тур. döş «бік; передня частина туші» (Шипова 338; Дмитриев 547–548);

р. бр. ту́ша, п. tusza «тіло людини; повнота», слц. [tuše] «туша»;

очевидно, результат метафоризації тушува́тися (р. тушеваться), пасивної форми дієслова тушува́ти «накладати тіні на малюнку, фотографії», похідного від туш «фарба»;

р. тушева́ться «тс.; соромитися, бентежитися», бр. тушава́цца «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. touché «дотик» пов’язане з toucher «торкати, дотикатись», що походить від нар.-лат. toccāre (tuccāre), букв. «штовхати, ударяти; стукати»;

р. болг. туше́, бр. тушэ́, п. touche, схв. туше;

назва зумовлена тим, що рослина належить до родини товстолистих, у клітинах яких збирається багато води;

пор. [масне зілля Mak, масляне зілля Mak, тучне́ зі́лє ВеНЗн], р. [воронье сало, воронье масло], слц. masna bylina, схв. тусти боб, туша, тушти боб, тушћ «тс.»;

похідне утворення від оли́ва;