ТУРБАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

турбува́ти «непокоїти; [тривожити, хвилювати; непокоїтися]»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. turbować «турбувати, непокоїти», turbacja «турбота, журба, неспокій» походять від лат. turbāre «хвилювати, розладнувати, тривожити, турбувати», пов’язаного з turba «сум’яття, безладдя», turbō «вир, вихор»;
бр. турбава́ць «турбувати», турба́цыя, турбо́та;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затурба́нити «затуркати, заморочити»
поту́рба «непокоєння»
потурбованє «турбування»
стурбо́ваний
турб «горе, печаль, журба»
турба́ «турбота, клопіт; [журба; набридання, обтяження Нед; піклування Пі]» (заст.)
турбани́на «багато турбот, клопотів»
турба́ция «неспокій, хвилювання, тривога; піклування; сум’яття Нед; обтяжливі заходи, пов’язані з переміщенням когось або чогось Корз»
турба́ція «турбота, клопіт; [неспокій]» (заст.)
турбо́та «неспокій, піклування; об’єкт піклування; [тривога Г; журба, нужда Нед]»
турбо́тливий
турбо́тний
турбува́тися «хвилюватися, непокоїтися, піклуватися, клопотатися; [тривожитися]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
турбава́ць «турбувати» білоруська
турба́цыя білоруська
турбо́та білоруська
turbāre «хвилювати, розладнувати, тривожити, турбувати» латинська
turba «сум’яття, безладдя» латинська
turbō «вир, вихор» латинська
turbować «турбувати, непокоїти» польська
turbacja «турбота, журба, неспокій» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України