ТУПИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

тупи́й

псл. tǫpъ «тупий»;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з лит. tem̃pti, tampýti «тягнути, натягувати, розтягувати», tіm̃pti «тягнутися», tìmpa «тятива, рогатка», лтс. tiept «натягувати, робити тугим», дісл. þomb «надутий живіт; натягнута тятива», þambr «товстий, надутий» і пов’язується з псл. tętiva (‹temptiva) «тятива»;
пов’язується також (Младенов 646) з псл. tęti «тяти, різати, рубати» і зіставляється з гр. τέμνω «ріжу»;
існує думка (Преобр. Вып. последний 18; Schuster-Šewc 1560; Skok III 524) про зв’язок з псл. stǫpa «ступа, ступня» і спорідненість з двн. свн. stumpf «скалічений, тупий», нвн. stumpf «тупий», двн. stumbal «обрубок, обрізок»;
р. тупо́й, бр. тупы́, др. тупъ, п. tępy, ч. слц. tupý, вл. нл. tupy, болг. тъп, м. тап, схв. ту̏п, слн. tòp, с.-цсл. тѫпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отупі́ння
оту́плювати
отупля́ти
приту́плений
приту́плювати
притупля́ти
тупа́к «велика тупа сокира; затуплене знаряддя; тупа, розумово обмежена людина, [тупий незграбний ніж Ме; тупий ніж О]»
тупе́нький
тупе́рь «тупа людина»
тупе́ць «тупе знаряддя; [тупа людина]»
тупи́к «залізнична колія, яка з одного боку обривається; перешкода; безвихідь; [затуплений шматок коси]»
тупи́рь «тс.»
тупи́ти
тупи́ця «тупа сокира; тупе знаряддя; тупа людина; [знаряддя для рубання заліза О]»
тупій «тупа сторона ножа»
тупі́ти
тупі́шати
тупі́ший
тупія́ка «тупе знаряддя; тупа людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тупы́ білоруська
тъп болгарська
tupy верхньолужицька
τέμνω «ріжу» грецька
stumpf «скалічений, тупий» давньоверхньонімецька
stumbal «обрубок, обрізок» давньоверхньонімецька
þomb «надутий живіт; натягнута тятива» давньоісландська
þambr «товстий, надутий» давньоісландська
тупъ давньоруська
tiept «натягувати, робити тугим» латиська
tem̃pti литовська
tampýti «тягнути, натягувати, розтягувати» литовська
tіm̃pti «тягнутися» литовська
tìmpa «тятива, рогатка» литовська
тап македонська
tupy нижньолужицька
stumpf «тупий» нововерхньонімецька
tępy польська
tǫpъ «тупий» праслов’янська
tętiva «тятива» (‹temptiva) праслов’янська
temptiva праслов’янська
tęti «тяти, різати, рубати» праслов’янська
stǫpa «ступа, ступня» праслов’янська
тупо́й російська
тѫпъ сербо-церковнослов’янська
ту̏п сербохорватська
stumpf «скалічений, тупий» середньоверхньнімецька
tupý словацька
tòp словенська
tupý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України