ТУЛЬНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
тул «сагайдак»
псл. tulъ «тс.»;
споріднене з дінд. tūṇaḥ чол. р. «сагайдак для стріл» (‹ *tūrṇaḥ), tūni жін. р., tū́niraḥ «тс.», далі, можливо, з гр. σωλήν «трубка», двн. dola «труба; стічний канал»;
іє. *tu̯ō[u]-/tu̯ǝu-/ tū-l- «труба» (?);
р. тул «сагайдак», [ту́ло], др. тулъ, п. заст. tuł, ч. toul, toulec, ст. túlec, болг. тул, схв. ту̑л, слн. túl, стсл. тоулъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту́ла
ту́ло
«тс.»
ту́льник
«майстер, що виготовляв сагайдаки; той, хто носить сагайдаки і стріли Бі»
(заст.)
тульникі́вна
«дочка тульника»
тульниче́нко
«син тульника»
тульни́чество
«мистецтво виготовлення сагайдаків і стріл»
тульничка
«дружина тульника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тул | болгарська |
| σωλήν «трубка» | грецька |
| dola «труба; стічний канал» | давньоверхньонімецька |
| tūṇaḥ | давньоіндійська |
| tūni | давньоіндійська |
| tū́niraḥ «тс.» | давньоіндійська |
| *tūrṇaḥ | давньоіндійська |
| тулъ | давньоруська |
| *tu̯ō[u]-/tu̯ǝu-/ tū-l- «труба» (?) | індоєвропейська |
| tuł (заст.) | польська |
| tulъ «тс.» | праслов’янська |
| тул «сагайдак» | російська |
| ту́ло | російська |
| ту̑л | сербохорватська |
| túl | словенська |
| тоулъ «тс.» | старослов’янська |
| toul | чеська |
| toulec | чеська |
| túlec (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України