ТУКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»
псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тик
ток
«жир зі смаженого сала; лій»
туков'ять
«гладка опасиста людина»
тукови́тий
«жирний»
ту́чи́ти
«робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися
«робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к
«мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тук «розтоплений жир» | білоруська |
| тук | болгарська |
| tuk | верхньолужицька |
| ðeоh «тс.» | давньоанглійська |
| dioh «жир» | давньоверхньонімецька |
| þjó «стегно» | давньоісландська |
| тукъ «жир, сало» | давньоруська |
| *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» | індоєвропейська |
| tàuks «жирний, вгодований» | латиська |
| táukas «шматок сала; живіт» | литовська |
| тук | македонська |
| tuk | нижньолужицька |
| tuk | польська |
| tukъ «жир» | праслов’янська |
| tyti «гладшати, набухати» | праслов’янська |
| taukis «сало» | прусська |
| тук «жир» | російська |
| ту̏к | сербохорватська |
| ту̑к «тс.» | сербохорватська |
| tuk | словацька |
| túčа «жир» | словенська |
| тоучьнъ «гладкий, жирний» | старослов’янська |
| tuk | чеська |
тук (вигук для передачі коротких стуків)
звуконаслідувальне утворення;
пор. р. ти́кать «цокати (про годинник)», нім. ticken «тс.»;
р. тук-тук, ту́кать, бр. ту́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тук-тук
ту́канє
«удар голови об голову»
ту́кати
«стукати»
туки-туки
«тс.»
ту́кнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́каць | білоруська |
| ticken «тс.» | німецька |
| ти́кать «цокати (про годинник)» | російська |
| тук-тук | російська |
| ту́кать | російська |
ту «тут»
компоненти -й-, -к- є залишками давніх вказівних основ (псл. i̯-, k-);
в українській мові, можливо, запозичення з польської;
псл. tu, похідне від основи вказівного займенника tъ «той» з неясним компонентом -u;
бр. ту, п. ч. слц. вл. нл. tu, схв. ту̑, слн. tù «тс.», стсл. тоу «там»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туй
«тс. Г; сюди О; негайно О»
туй-туй
«зараз, ось-ось»
ту́йка
«тут, сюди»
ту́йки
«тс.»
тука
«тут»
тукай
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту | білоруська |
| tu | верхньолужицька |
| tu | нижньолужицька |
| tu | польська |
| tu | праслов’янська |
| tъ | праслов’янська |
| ту̑ | сербохорватська |
| tu | словацька |
| tù «тс.» | словенська |
| тоу «там» | старослов’янська |
| tu | чеська |
ту́ша́ «оббіловане й випатране тіло забитої тварини; велике, гладке тіло людини; [м’ясо; товщина, повнота; надута, пихата людина Нед]»
єдиної етимології не має;
пов’язується з тук, ти́ти (Преобр. Вып. последний 24; Горяев 381; Brückner 585, 587);
припускається зв’язок з р. ту́хнуть (Jakobson IJSLP 1/2, 273);
висловлюється гіпотеза про зв’язок з то́щий від іє. *teus- «пустий, порожній» (Черных II 274);
зіставляється також як запозичення з тат. башк. тΥш «груди; грудинка», уйг. тѳш, каз. тѳс, узб. тўш, аз. туркм. дѳш «тс.», тур. döş «бік; передня частина туші» (Шипова 338; Дмитриев 547–548);
р. бр. ту́ша, п. tusza «тіло людини; повнота», слц. [tuše] «туша»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
туш
«задок барана; тіло людини, крім голови О; тулуб ВеУг; тіло без голови, рук і ніг ВеНЗн»
(жін. р.)
туши́ть
«загодовувати на сало (про свиней), робити гладким»
ту́шка
«тіло забитої тварини невеликого розміру»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дѳш «тс.» | азербайджанська |
| тΥш «груди; грудинка» | башкирська |
| ту́ша | білоруська |
| *teus- «пустий, порожній» | індоєвропейська |
| тѳс | казахська |
| tusza «тіло людини; повнота» | польська |
| ту́хнуть | російська |
| то́щий | російська |
| ту́ша | російська |
| tuše «туша» | словацька |
| тΥш «груди; грудинка» | татарська |
| döş «бік; передня частина туші» | турецька |
| дѳш «тс.» | туркменська |
| тўш | узбецька |
| тѳш | уйгурська |
| тук | українська |
| ти́ти | українська |
цюк «вигук, що означає звук сокири при рубанні»
звуконаслідувальне утворення, подібне до грюк, тук;
р. тюк, бр. цюк «тс.», п. cіuk «щіпка», ч. t’ukati, слц. t’ukat’, схв. цу̏кати «стукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цю́кати
«бити, стукати СУМ, [сапати ВеБ]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цюк «тс.» | білоруська |
| cіuk «щіпка» | польська |
| тюк | російська |
| кати «стукати» | сербохорватська |
| t'ukat' | словацька |
| t'ukati | чеська |
| грюк | ? |
| тук | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України