ТРІПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трі́пати «дрібно махати, трясти»
в основі лежить звуконаслідувальний корінь іє. *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)»;
споріднене з прус. ertreppa «переступати», trapt «ступати», лит. trept «звук при тупанні», trepsėˊti «тупати», trapinėˊti «штовхати ногами», гр. τραπέω «ступаю, видавлюю», гот. þrabōn «бігти риссю», дінд. tṛpráḥ, tṛpálaḥ «непостійний, рухливий», лат. trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний», афг. drabǝl «трясти, сипати; насипати»;
псл. trepati, пов’язане з trepetъ «трепет», tropa «дорога»;
р. трепа́ть, бр. трапа́ць, др. трепати «хльоскати, ляпати», притрепати «прибити», п. trzepać, ч. třepati, слц. trepat’, вл. třepać, нл. tśepaś, tśаpaś, болг. тре́пя «убиваю», схв. трепнути «моргнути», трепача «терниця», слн. trépati «моргати», trepáti «тріпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втрі́пати
«пройти довгий шлях пішки»
натрепати
«(у великій кількості) накласти (соломи)»
(соломи)] ВеЛ
натрі́пати
«натрусити»
потрі́пки
«клапті льону, що відпадають при тіпанні»
по́тріпки
«торочки»
по́тряпки
«тс.»
розтрепа́нство
«легковажність»
ро́зтріп
«обачність, розсудливість»
розтрі́панець
«вітрогон»
розтрі́паний
«легковажний»
стрепену́ти
стрепену́тися
стрі́пихи
«торочки»
стрі́пки
«тс.»
стріпну́ти
«тріпнути; [стрепенути]»
стріпча́стий
«з торочками»
трапа́шка
«прилад для гостріння коси, мантачка»
тре́п'ях
«торочки, що звисають із порваного одягу»
тре́панка
«витіпаний і вичесаний льон»
трепа́т
«тс.»
тре́па́ти
«тріпати, трясти Г, Нед; іти Г; іти поспішаючи О; поволі йти О; жадібно їсти Г; (у виразах [трепати собов] «тремтіти»«базікати»
трепа́ть
«тіпати (коноплі, льон); трясти, бити»
трепа́чка
«китиця на кінці батога Г; мантачка; прилад, за допомогою якого льон остаточно очищають від костриці Л»
трепка́ч
«бовт для полохання риби»
трепло́
«довге весло для керування човном, плотом; примітивний прилад для тіпання льону; базіка, хвастун»
тре́пок
«відходи тканини у кравця; торочки, що звисають із порваного одягу»
трепу́ха
«балакуха»
тріп
(вигук для вираження струшування, [тремтіння])
трі́пайло
«вітрогон»
тріпани́на
тріпа́ти
«смикати, тіпати, бити; іти, бігти; [їсти Нед]»
тріпа́тися
«розвіватися»
трі́патися
«судорожно смикатися; мерехтіти; сердитися»
трі́па́чка
«батіг, плітка; [малярія Мо; тіпальниця Чаб]»
трі́пну́ти
трі́пну́тися
тріпону́ти
тріпону́тися
тріпу́
(вигук для вираження тривалості тріпання або тремтіння Г, Нед)
тріпу́ха
«пліткарка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drabǝl «трясти, сипати; насипати» | афганська |
| трапа́ць | білоруська |
| тре́пя «убиваю» | болгарська |
| třepać | верхньолужицька |
| þrabōn «бігти риссю» | готська |
| τραπέω «ступаю, видавлюю» | грецька |
| tṛpráḥ | давньоіндійська |
| tṛpálaḥ «непостійний, рухливий» | давньоіндійська |
| трепати «хльоскати, ляпати» | давньоруська |
| притрепати «прибити» | давньоруська |
| *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)» | індоєвропейська |
| trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний» | латинська |
| trept «звук при тупанні» | литовська |
| trepsėˊti «тупати» | литовська |
| trapinėˊti «штовхати ногами» | литовська |
| tśepaś | нижньолужицька |
| tśаpaś | нижньолужицька |
| trzepać | польська |
| trepati | праслов’янська |
| trepetъ «трепет» | праслов’янська |
| tropa «дорога» | праслов’янська |
| ertreppa «переступати» | прусська |
| trapt «ступати» | прусська |
| трепа́ть | російська |
| трепнути «моргнути» | сербохорватська |
| трепача «терниця» | сербохорватська |
| trepat' | словацька |
| trépati «моргати»«тріпати» | словенська |
| trepáti «моргати»«тріпати» | словенська |
| třepati | чеська |
ви́трибки «непотріб, покидьки» (?)
не зовсім ясне;
у такому разі слово зазнало пізнішого зближення з основою тре́ба під впливом непотрібний);
можливо, результат видозміни незасвідченого давнішого *ви́тріпки, пов’язаного з р. [вы́трепки] «дрібна житня солома, що залишається після молотьби», похідним від трепа́ть, укр. тріпа́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вы́трепки «дрібна житня солома, що залишається після молотьби» | російська |
| тріпа́ти | українська |
| тре́ба | ? |
| непотрібний | ? |
| ви́тріпки | ? |
| трепа́ть | ? |
розтрепа́нство «легковажність»
пор. п. roztrzepany «розкиданий, неуважний, легковажний», похідне від п. ст. roztrzepać «розсіяти чиюсь увагу, зробити когось неуважним; розтріпати», пов’язаного з trzepać «тріпати», спорідненим з укр. трі́пати (див.);
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| roztrzepany «розкиданий, неуважний, легковажний» | польська |
| roztrzepać «розсіяти чиюсь увагу, зробити когось неуважним; розтріпати» | польська |
| trzepać «тріпати» | польська |
| трі́пати | українська |
розтріпі́хати «розпатлати»
похідне утворення від розтріпа́ти, трі́пати з рідкісним суфіксальним елементом [-іх-] (-ых-), що виявляє афективне забарвлення;
р. трепыха́ть «тріпати, тріпатися», трепыха́ться;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтрепі́ханий
«розтельбушений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трепыха́ть «тріпати, тріпатися» | російська |
| трепыха́ться | російська |
| розтріпа́ти | українська |
| трі́пати (-ых-) | українська |
| -іх (-ых-) | українська |
стра́пи «безладно сплетені коси» (мн.)
менш обґрунтоване зіставлення з укр. стряпани́на, р. стря́пать, стряпня́, стря́пчий або зближення з п. strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» (Brückner 522–523);
здебільшого пов’язується з псл. tręp-/stręp- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тря́пка) і псл. trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [тре́па́ти] «трясти», трі́пати «тс.»);
загальновизнаної етимології не має;
псл. [stręp-] «щось обтріпане»;
п. strzęp «клапоть», strzępki (мн.) «торочки, бахрома (на тканині)», strzępiasty «обтріпаний, обшарпаний», strzępić «робити торочки (на полотні), торочити (полотно)», strzępić się «обтріпуватися», ч. střapec «китиця», třapec «тс.», střepiti «розмочалювати», ст. střapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися», слц. strap «шматок, ганчірка, лахміття», strapák «нечоса, людина з розтріпаним волоссям», strapáň «тс.; (рідк.) кудлатий пес», (s)trapec «бахрома, торочки; шматок», strapkat’ «рвати, шарпати на шматки; розплітати», ч. слц. strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́стропати
«висотати»
обстріпа́ти
«обшарпати»
обстрьо́пати
«тс.»
розстра́патися
«розпатлатися»
розстрепі́ханий
«розпатланий, розтріпаний»
розстря́патися
розштра́патися
«тс.»
страпа́к
«дряпач, прилад для розпушування землі ЛЧерк; кілок, на якому сушать сіно О»
страпа́ня
«суха гілляста смерічка, на якій сушать сіно»
страпа́тий
«розтріпаний, розкуйовджений, обшарпаний Г; мохнатий, кошлатий, з наїжаченим, настовбурченим волоссям Нед; кудлатий, непричесаний О; шерехуватий Ме»
стра́патися
«висотуватися (про край полотна); кошлатитися (про поверхню)»
страпа́ча
«кудлатий хмиз (ялівцю та ін.)»
страпа́чка
«кілок, на якому сушать сіно; гілки, на які нанизують суниці»
стра́пки
«лахміття, дрантя»«тс.»
стра́плі
«обтріпані кінці тканини, одягу»
(мн.)
стра́пок
«обривок матерії чи полотна»
страпу́ля
«нечоса, особа, що ходить з розтріпаним волоссям»
стрепеха́тий
«розтріпаний, кошлатий; обтріпаний»
стрепи́й
«тс.»
стрепі́р'я
«кожушок качана кукурудзи»
стрепіхи́
«покуйовджене волокно; клапті»
стріпа́тий
«мохнатий, щетинистий; з настовбурченим волоссям»
стрі́пихи
«бахрома, торочки»
стріпіха́тий
«розпатланий, розтріпаний, кудлатий»
стрі́пки
«тс.»
стріпча́стий
«обшитий бахромою, з торочками»
стрьо́пи
«необрізані нитки в одязі»
стря́пки
«клапті, дрантя»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» | польська |
| strzęp «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) | польська |
| strzępki «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) | польська |
| strzępiasty «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) | польська |
| strzępić «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) | польська |
| strzępić się «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) | польська |
| tręp-/stręp- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тря́пка) | праслов’янська |
| trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [тре́па́ти] «трясти», трі́пати «тс.») | праслов’янська |
| stręp- «щось обтріпане» | праслов’янська |
| стря́пать | російська |
| стряпня́ | російська |
| стря́пчий | російська |
| тря́пка | російська |
| strap «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ | словацька |
| strapák «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ | словацька |
| strapáň «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ | словацька |
| strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий» | словацька |
| (s)trapec | словацька |
| strapkat' | словацька |
| (s)trapec | словацька |
| strapkat' | словацька |
| (s)trapec | словацька |
| strapkat' | словацька |
| (s)trapec | словацька |
| strapkat' | словацька |
| стряпани́на | українська |
| тря́пка | українська |
| тре́па́ти | українська |
| трі́пати | українська |
| střapec «китиця»«тс.»«розмочалювати» | чеська |
| třapec «китиця»«тс.»«розмочалювати» | чеська |
| střepiti «китиця»«тс.»«розмочалювати» | чеська |
| střapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися» | чеська |
| strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий» | чеська |
| strapatý | чеська |
| strapatý | чеська |
| strapatý | чеська |
| strapatý | чеська |
тря́пка «ганчірка Нед, О; віхоть для миття посуду Чаб; клапоть; лахміття; нитка, бахрома Нед»
очевидно, пов’язане з тріпа́ти, [стрі́пки] «торочки»;
в такому разі я замість і (р. е) з’явилося в результаті експресивної назалізації;
зіставляється з п. strzępka «польовий хвощ», strzępić «мочалити», ч. třapec «китиця, китичка», střapec «тс.», střepiti «розмочалювати», слц. strapec «бахрома, пучок», нл. tśumpliś se «розтріпуватися»;
не зовсім ясне;
р. тря́пка, бр. [тра́пка] «ганчірка», трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]», [тра́п’е, трап’ё] «лахміття», др. тряпъка «бахрома»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тряпки
«бахрома»
тра́па
«ганчірка»
трапі́ца
«брудна ганчірка»
трапка́ч
«виплетена або виткана з латок ковдра чи рядно»
трапку́н
тра́пошник
«тс.»
тре́п'ях
«бахрома»
трепка́ч
«рушник з домотканого полотна»
тре́пці
«дрантя, клапті»
тря́п'я
«ганчір’я, лахміття Нед, Чаб»
тря́пичка
«ганчірка»
тря́пошник
«збирач ганчір’я та іншої утильсировини»
тря́пушник
«тс.; чоловік, хлопець, який дуже любить наряди»
тря́пушниця
«дружина збирача ганчір’я; жінка, дівчина, яка любить наряди»
тряпча́ний
«виготовлений з ганчір’я»
тряпчина́
«ганчірка, клапоть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пка «ганчірка» | білоруська |
| трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]» | білоруська |
| тра́п'е | білоруська |
| трап'ё «лахміття» | білоруська |
| тряпъка «бахрома» | давньоруська |
| tśumpliś se «розтріпуватися» | нижньолужицька |
| strzępka «польовий хвощ» | польська |
| strzępić «мочалити» | польська |
| тря́пка | російська |
| strapec «бахрома, пучок» | словацька |
| тріпа́ти | українська |
| стрі́пки «торочки» | українська |
| třapec «китиця, китичка» | чеська |
| střapec «тс.» | чеська |
| střepiti «розмочалювати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України