ТРІП — ЕТИМОЛОГІЯ

трі́пати «дрібно махати, трясти»

псл. trepati, пов’язане з trepetъ «трепет», tropa «дорога»;
споріднене з прус. ertreppa «переступати», trapt «ступати», лит. trept «звук при тупанні», trepsėˊti «тупати», trapinėˊti «штовхати ногами», гр. τραπέω «ступаю, видавлюю», гот. þrabōn «бігти риссю», дінд. tṛpráḥ, tṛpálaḥ «непостійний, рухливий», лат. trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний», афг. drabǝl «трясти, сипати; насипати»;
в основі лежить звуконаслідувальний корінь іє. *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)»;
р. трепа́ть, бр. трапа́ць, др. трепати «хльоскати, ляпати», притрепати «прибити», п. trzepać, ч. třepati, слц. trepat’, вл. třepać, нл. tśepaś, tśаpaś, болг. тре́пя «убиваю», схв. трепнути «моргнути», трепача «терниця», слн. trépati «моргати», trepáti «тріпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втрі́пати «пройти довгий шлях пішки»
натрепати «(у великій кількості) накласти (соломи)» (соломи)] ВеЛ
натрі́пати «натрусити»
потрі́пки «клапті льону, що відпадають при тіпанні»
по́тріпки «торочки»
по́тряпки «тс.»
розтрепа́нство «легковажність»
ро́зтріп «обачність, розсудливість»
розтрі́панець «вітрогон»
розтрі́паний «легковажний»
стрепену́ти
стрепену́тися
стрі́пихи «торочки»
стрі́пки «тс.»
стріпну́ти «тріпнути; [стрепенути]»
стріпча́стий «з торочками»
трапа́шка «прилад для гостріння коси, мантачка»
тре́п'ях «торочки, що звисають із порваного одягу»
тре́панка «витіпаний і вичесаний льон»
трепа́т «тс.»
тре́па́ти «тріпати, трясти Г, Нед; іти Г; іти поспішаючи О; поволі йти О; жадібно їсти Г; (у виразах [трепати собов] «тремтіти»«базікати»
трепа́ть «тіпати (коноплі, льон); трясти, бити»
трепа́чка «китиця на кінці батога Г; мантачка; прилад, за допомогою якого льон остаточно очищають від костриці Л»
трепка́ч «бовт для полохання риби»
трепло́ «довге весло для керування човном, плотом; примітивний прилад для тіпання льону; базіка, хвастун»
тре́пок «відходи тканини у кравця; торочки, що звисають із порваного одягу»
трепу́ха «балакуха»
тріп (вигук для вираження струшування, [тремтіння])
трі́пайло «вітрогон»
тріпани́на
тріпа́ти «смикати, тіпати, бити; іти, бігти; [їсти Нед]»
тріпа́тися «розвіватися»
трі́патися «судорожно смикатися; мерехтіти; сердитися»
трі́па́чка «батіг, плітка; [малярія Мо; тіпальниця Чаб]»
трі́пну́ти
трі́пну́тися
тріпону́ти
тріпону́тися
тріпу́ (вигук для вираження тривалості тріпання або тремтіння Г, Нед)
тріпу́ха «пліткарка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drabǝl «трясти, сипати; насипати» афганська
трапа́ць білоруська
тре́пя «убиваю» болгарська
třepać верхньолужицька
þrabōn «бігти риссю» готська
τραπέω «ступаю, видавлюю» грецька
tṛpráḥ давньоіндійська
tṛpálaḥ «непостійний, рухливий» давньоіндійська
трепати «хльоскати, ляпати» давньоруська
притрепати «прибити» давньоруська
*trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)» індоєвропейська
trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний» латинська
trept «звук при тупанні» литовська
trepsėˊti «тупати» литовська
trapinėˊti «штовхати ногами» литовська
tśepaś нижньолужицька
tśаpaś нижньолужицька
trzepać польська
trepati праслов’янська
trepetъ «трепет» праслов’янська
tropa «дорога» праслов’янська
ertreppa «переступати» прусська
trapt «ступати» прусська
трепа́ть російська
трепнути «моргнути» сербохорватська
трепача «терниця» сербохорватська
trepat' словацька
trépati «моргати»«тріпати» словенська
trepáti «моргати»«тріпати» словенська
třepati чеська

тропа́ «стежка; [шлях, напрямок, слід Г, Нед, Пі]»

псл. tropъ, tropa;
споріднене з лтс. trapa «натовп, купа», алб. trap «стежечка», гр. ἀτραπός «стежка, доріжка»;
р. тропа́, бр. троп, др. тропа «шлях, дорога», п. trop «слід, колія», tropić «висліджувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стропи́тися «збитися з шляху, з пантелику»
тріп «вузька гірська стежка О; правильна думка про щось Корз»
троп «тс.»
тро́пи́ти «протоптувати дорогу, стежку; насліджувати звіра, йти по сліду»
тро́пка «стежка»
тропови́к «тс.»
тропо́к «стежечка»
утропі́ «слідом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trap «стежечка» албанська
троп білоруська
ἀτραπός «стежка, доріжка» грецька
тропа «шлях, дорога» давньоруська
trapa «натовп, купа» латиська
trop «слід, колія»«висліджувати» польська
tropić «слід, колія»«висліджувати» польська
tropъ праслов’янська
tropa праслов’янська
тропа́ російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України