ТРІО — ЕТИМОЛОГІЯ

трі́о (муз.)

запозичення з італійської мови;
іт. trio тлумачиться як результат контамінації форм tre «три» і duo «дует» (Фасмер IV 103; Gamillscheg 870) або як утворене від лат. trēs (с. р. tria) «три», за аналогією до іт. duo, архаїчної форми від due «два» (Dauzat 727; Klein 1652);
р. болг. м. три́о, бр. тры́о, п. ч. слц. вл. trio, схв. три̏о, слн. trío;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тры́о білоруська
три́о болгарська
trio верхньолужицька
trio «три»«дует» італійська
duo італійська
due «два» італійська
tre італійська
duo італійська
trēs «три» (с. р. tria) латинська
три́о македонська
trio польська
три́о російська
три̏о сербохорватська
trio словацька
trío словенська
trio чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України