ТРЯСУЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

трясу́чка «Briza L.; [осика, Populus tremula L. О]» (бот.)

назви зумовлені тим, що колоски трясучки мають тонкі ніжки, а листки осики – довгі черешки, через що трясуться від найменшого повіву вітру;
похідні утворення від трясти́(ся);
р. трясу́нка «Briza», бр. [трасу́нька], ч. třeslice, [třaslica, třesivec, třesátka], слц. traslica, [trasienka], схв. тре̏слица, слн. [trеsulja] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трасенец
трісеничка
трісулька
тряска «трясучка середня, Briza media L.»
трясунка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трасу́нька білоруська
трясу́нка «Briza» російська
тре̏слица сербохорватська
traslica словацька
trasienka словацька
trеsulja «тс.» словенська
трясти́(ся) українська
třeslice чеська
třaslica чеська
třesivec чеська
třesátka чеська

трясови́на́

похідне утворення від трясти́(ся);
назви пояснюються тим, що мокра болотиста земля угинається, трясеться під ногами;
пор. драгва́ «трясовина, болото», драговина́ «тс.», похідні від псл. dręgati «дрижати, трястися»;
р. тряси́на «трясовина», бр. [трасія́], п. trzęsawica, trzęsawisko, болг. треса́вище «тс.», схв. трѐсетӣште «торфове болото», тре̏сава «торф»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трасі́на «трясовина»
трасови́на
тресія́
трєсєчка
трєсу́чка
тряса́ви́на
тряса́ви́ця
тряса́чка
тряси́ло
тряси́льце «тс.»
трясина́ «тс.; водяні рослини Нед»
трясни́на «трясовина»
трясови́нний
трясови́ння
трясови́ця
трясу́н
трясу́чий
трясу́чка
тряся́вина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трасія́ білоруська
треса́вище «тс.» болгарська
trzęsawica польська
trzęsawisko польська
dręgati «дрижати, трястися» праслов’янська
тряси́на «трясовина» російська
трѐсетӣште «торфове болото» сербохорватська
тре̏сава «торф» сербохорватська
трясти́(ся) українська
драгва́ «трясовина, болото» українська
драговина́ «тс.» українська

тря́сти́

псл. tręsti;
очевидно, результат контамінації іє. *tremo-, представленого в гр. τρέμω «тремчу», лат. tremo «тс.», лит. trìmti «тремтіти від холоду», trémti «звалити», тох. A träm- «тремтіти», B tremen «тремтіння», алб. trёmp, trem «лякаюся», днн. thrimman «стрибати, скакати», та іє. *tresō-, що виступає в дінд. trásati «тремтить», ав. tǝrǝsaiti «тс.», гр. τρέω (‹ *tresō) «тремчу», аорист τρέσσαι;
обидві основи походять від іє. *ter-/tr- «тремтіти, битися»;
р. трясти́, бр. трэ́сці, др. трясти, п. trząść, trzęsię, ч. třásti, třesu (třasu), слц. triast’, вл. třasć, нл. tśěsć, болг. треса́, схв. тре́сти, слн. trésti, стсл. трѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витряса́ти
витряса́тися
перетря́ска
потряса́йко «той, що трясеться»
потряса́йло «тс.»
по́тряска «вид танцю»
по́трясок «сильце»
потрясти́ «помчати (в танці)»
ро́зтрясок «розвал, безладдя»
стряски́ «(солом’яна) потерть»
трасти́ «трясти»
тра́сьтя «тс.»
трісункє́ «сливи, що легко струшуються»
трясани́ця «солома з сіном; дрібна солома; холодець»
трясени́ця «тс.»
тряси́лка «трясильна машина»
тряси́ло «палиця, якою витрясають з клоччя терміття»
тряси́льний
тряси́льник
тря́ска
трясну́ти
трясону́ти
трясти́ся
трясть «тс.»
тря́стя «трясця»
трясу́н «пристрій для транспортування сипких тіл; член релігійної секти»
трясу́ха «лихоманка»
трясу́чий
трясу́чка
тря́сця
тряськи́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tǝrǝsaiti «тс.» авестійська
trёmp албанська
trem «лякаюся» албанська
трэ́сці білоруська
треса́ болгарська
třasć верхньолужицька
τρέμω «тремчу» грецька
τρέω «тремчу» (‹ *tresō) грецька
τρέσσαι грецька
trásati «тремтить» давньоіндійська
thrimman «стрибати, скакати» давньонижньонімецька
трясти давньоруська
*tremo- індоєвропейська
*tresō- індоєвропейська
*ter-/tr- «тремтіти, битися» індоєвропейська
tremo «тс.» латинська
trìmti «тремтіти від холоду» литовська
trémti «звалити» литовська
tśěsć нижньолужицька
trząść польська
trzęsię польська
tręsti праслов’янська
трясти́ російська
тре́сти сербохорватська
triast' словацька
trésti словенська
трѧсти старослов’янська
träm- «тремтіти» тохарська А
tremen «тремтіння» тохарська В
třásti (třasu) чеська
třesu (třasu) чеська
třasu чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України