ТРЯПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

тря́пка «ганчірка Нед, О; віхоть для миття посуду Чаб; клапоть; лахміття; нитка, бахрома Нед»

не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з тріпа́ти, [стрі́пки] «торочки»;
в такому разі я замість і (р. е) з’явилося в результаті експресивної назалізації;
зіставляється з п. strzępka «польовий хвощ», strzępić «мочалити», ч. třapec «китиця, китичка», střapec «тс.», střepiti «розмочалювати», слц. strapec «бахрома, пучок», нл. tśumpliś se «розтріпуватися»;
р. тря́пка, бр. [тра́пка] «ганчірка», трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]», [тра́п’е, трап’ё] «лахміття», др. тряпъка «бахрома»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́тряпки «бахрома»
тра́па «ганчірка»
трапі́ца «брудна ганчірка»
трапка́ч «виплетена або виткана з латок ковдра чи рядно»
трапку́н
тра́пошник «тс.»
тре́п'ях «бахрома»
трепка́ч «рушник з домотканого полотна»
тре́пці «дрантя, клапті»
тря́п'я «ганчір’я, лахміття Нед, Чаб»
тря́пичка «ганчірка»
тря́пошник «збирач ганчір’я та іншої утильсировини»
тря́пушник «тс.; чоловік, хлопець, який дуже любить наряди»
тря́пушниця «дружина збирача ганчір’я; жінка, дівчина, яка любить наряди»
тряпча́ний «виготовлений з ганчір’я»
тряпчина́ «ганчірка, клапоть»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́пка «ганчірка» білоруська
трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]» білоруська
тра́п'е білоруська
трап'ё «лахміття» білоруська
тряпъка «бахрома» давньоруська
tśumpliś se «розтріпуватися» нижньолужицька
strzępka «польовий хвощ» польська
strzępić «мочалити» польська
тря́пка російська
strapec «бахрома, пучок» словацька
тріпа́ти українська
стрі́пки «торочки» українська
třapec «китиця, китичка» чеська
střapec «тс.» чеська
střepiti «розмочалювати» чеська

стра́пи «безладно сплетені коси» (мн.)

псл. [stręp-] «щось обтріпане»;
загальновизнаної етимології не має;
здебільшого пов’язується з псл. tręp-/stręp- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тря́пка) і псл. trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [тре́па́ти] «трясти», трі́пати «тс.»);
менш обґрунтоване зіставлення з укр. стряпани́на, р. стря́пать, стряпня́, стря́пчий або зближення з п. strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» (Brückner 522–523);
п. strzęp «клапоть», strzępki (мн.) «торочки, бахрома (на тканині)», strzępiasty «обтріпаний, обшарпаний», strzępić «робити торочки (на полотні), торочити (полотно)», strzępić się «обтріпуватися», ч. střapec «китиця», třapec «тс.», střepiti «розмочалювати», ст. střapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися», слц. strap «шматок, ганчірка, лахміття», strapák «нечоса, людина з розтріпаним волоссям», strapáň «тс.; (рідк.) кудлатий пес», (s)trapec «бахрома, торочки; шматок», strapkat’ «рвати, шарпати на шматки; розплітати», ч. слц. strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стропати «висотати»
обстріпа́ти «обшарпати»
обстрьо́пати «тс.»
розстра́патися «розпатлатися»
розстрепі́ханий «розпатланий, розтріпаний»
розстря́патися
розштра́патися «тс.»
страпа́к «дряпач, прилад для розпушування землі ЛЧерк; кілок, на якому сушать сіно О»
страпа́ня «суха гілляста смерічка, на якій сушать сіно»
страпа́тий «розтріпаний, розкуйовджений, обшарпаний Г; мохнатий, кошлатий, з наїжаченим, настовбурченим волоссям Нед; кудлатий, непричесаний О; шерехуватий Ме»
стра́патися «висотуватися (про край полотна); кошлатитися (про поверхню)»
страпа́ча «кудлатий хмиз (ялівцю та ін.)»
страпа́чка «кілок, на якому сушать сіно; гілки, на які нанизують суниці»
стра́пки «лахміття, дрантя»«тс.»
стра́плі «обтріпані кінці тканини, одягу» (мн.)
стра́пок «обривок матерії чи полотна»
страпу́ля «нечоса, особа, що ходить з розтріпаним волоссям»
стрепеха́тий «розтріпаний, кошлатий; обтріпаний»
стрепи́й «тс.»
стрепі́р'я «кожушок качана кукурудзи»
стрепіхи́ «покуйовджене волокно; клапті»
стріпа́тий «мохнатий, щетинистий; з настовбурченим волоссям»
стрі́пихи «бахрома, торочки»
стріпіха́тий «розпатланий, розтріпаний, кудлатий»
стрі́пки «тс.»
стріпча́стий «обшитий бахромою, з торочками»
стрьо́пи «необрізані нитки в одязі»
стря́пки «клапті, дрантя»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
strup «струп; те, що вкриває, закриває; парші» польська
strzęp «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) польська
strzępki «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) польська
strzępiasty «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) польська
strzępić «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) польська
strzępić się «клапоть»«торочки, бахрома (на тканині)»«обтріпаний, обшарпаний»«робити торочки (на полотні), торочити (полотно)»«обтріпуватися» (мн.) польська
stręp- «щось обтріпане» праслов’янська
tręp-/stręp- «китиця, торочки; ганчірка; шмат» (укр. діал. р. тря́пка) праслов’янська
trepati «бити; смикати, рвати; трусити» (укр. [тре́па́ти] «трясти», трі́пати «тс.») праслов’янська
тря́пка російська
стря́пать російська
стряпня́ російська
стря́пчий російська
strap «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ словацька
strapák «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ словацька
strapáň «шматок, ганчірка, лахміття»«нечоса, людина з розтріпаним волоссям»«тс.; (рідк.) кудлатий пес»«бахрома, торочки; шматок»«рвати, шарпати на шматки; розплітати» (s)trapec , strapkat’ словацька
strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий» словацька
(s)trapec словацька
strapkat' словацька
(s)trapec словацька
strapkat' словацька
(s)trapec словацька
strapkat' словацька
(s)trapec словацька
strapkat' словацька
тря́пка українська
тре́па́ти українська
трі́пати українська
стряпани́на українська
střapec «китиця»«тс.»«розмочалювати» чеська
třapec «китиця»«тс.»«розмочалювати» чеська
střepiti «китиця»«тс.»«розмочалювати» чеська
střapiti se «стовбурчитися, наїжачуватися» чеська
strapató «розтріпаний, розкуйовджений, розпатланий, нечесаний; обшарпаний; кучерявий» чеська
strapatý чеська
strapatý чеська
strapatý чеська
strapatý чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України